ПЕТРІВКА

ПЕТРІ́ВКА, и, ж. Піст перед Петровим днем, православним церковним святом на честь апостолів Петра і Павла. У петрівку починалась косовиця та грабовиця (Н.-Лев., III, 1956, 345); — Багато родичів має наша пані Софія по заграницях та все, видно, католики… Ніяких постів не визнають, поїдають скоромину і в петрівку!.. (Гончар, Таврія, 1952, 220).

◊ Заману́лося (захоті́лося і т. ін.) у петрі́вку ме́рзлого див. ме́рзлий.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 345.

Петрівка, ки, ж.

1) Петровъ постъ. ХС. І. 76. Петрівка — голодівка. Ном. Петрівка — переднівок. Ном. № 462.

2) Пѣсня которая поется въ петровъ постъ. Зберімося, подружечки, заспіваймо петрівочки. Н. п.

3) Сортъ дыни. Черном. Ум. Петрівочка. Ой мала нічка петрівочка, не виспалась наша дівочка. Чуб. III. 202.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 3. — С. 148.

Петрі́вка = Петрі́вці = Петрі́вки = Петрі́в піст —

1) (зменшено-пестливе — петрі́вочка) вживаєть­ся як загальний народнопоетич­ний епітет на позначення короткої ночі в Петрівку) піст перед Петро­вим днем, православним церковним святом на честь апостолів Петра й Павла; початок цього по­сту залежить від свята Пасхи (по­чинається у неділю Всіх Святих — у першу неділю після Трійці; буває коротшим (вісім днів) і довшим (шість тижнів); закінчується удень Петра і Павла); жартують: «Чи й у вас, як у нас, мороз у Петрівку, зморозило на печі трьох парубків й дівку»; на Петрівку ласують першим збором бджолиного меду; при скруті дозволяється їсти й мо­лочні страви; першого понеділка Петрівки відзначати по́хорони Яри́ла (див. Яри́ло 2), або Костру́бонька (див. Костру́ба [свя́то]); дівчата в цей день ворожили на свого су­дженого; можна було косити тра­ву, бо до Петрового дня це було суворо заборонено — великий гріх; порушника буде покарано хворобою, і йому «ніяке лікарське зело не допоможе». Захотілося йо­му в Петрівку льоду (приказка); Петрівка — голодівка (М. Номис); В Петрівку день — рік (приказка); Петрівка — переднівок (М. Но­мис); Ой мала нічка-петрівочка, Не виспалась наша дівочка (П. Чубинський); Мала нічка-петрівочка, я всю ніч не спала, Всю нічку не спала, тебе колихала (пісня);

2) петрі́вка = петрі́вочка = петрівча́на пі́сня — обрядова пісня, яку співають (звичайно у Петрів піст) дівчата у сад­ках та гаях, вишиваючи, білячи на­ткане зимою полотно, готуючись до близьких жнив; ось одна з них: «Ой малая нічка-петрівочка. Та не виспалася наша дівочка. Цілу ніч не спала, біль сукала та до тої білі говорила: «Ой ти ж біле, біле тоне­сенька. А коли ж ти будеш біле­сенька? Ой тоді ж я буду білесень­ка, як водиця буде чистесенька. Ой малая нічка-петрівочка. Та не виспалася наша дівочка. До череди товар гнала, задрімала. За сухий терен косу порвала». Зберімося, по­друженьки, заспіваймо петрівочку (пісня);

3) Петрі́вна рі́лля — розо­рана в Петрів піст рілля для ози­мини;

4) За́говини на Петрі́вку див. Яри́ло 2.

Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006.— С. 447-448.