ПЕРЕКЛАДАТИ

ПЕРЕКЛАДА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПЕРЕКЛА́СТИ, аду́, аде́ш, док., перех.

1. з чого на що, в що. Піднімаючи, знімаючи або виймаючи з одного місця, класти на інше або в інше місце. Пішов [батько] від нас у дівочу допитуватись, хто з дівчат прибирав у кабінеті, чи не перекладали, бува, книжок із столу на яке друге місце (Мирний, IV, 1955, 342); Сирота обережно перекладав папки, а потім складав у такому ж порядку (Мушк., День.., 1967, 167); Од сорому спустила [Сиклета] очі вниз і переклала коромисло з сорочками з одного плеча на друге (Н.-Лев., IV, 1956, 211); Латиш Матте переклав револьвера в ліву руку й простяг праву руку гостю (Ю. Янов., І, 1958, 112); // По кілька разів класти з місця на місце, щоразу на інше місце, з руки в руку. — Що мені та школа — хліба дасть? — старує десь у куточку Василько, перекладаючи бляшки та стекольця (Вас., І, 1959, 207); Молодий муляр, відчуваючи за своєю спиною пильне око начальника, губився, перекладав кельму з руки в руку (Руд., Остання шабля, 1959, 23); // перен., розм. Переносити на пізніший строк; відкладати. — Я вже завтра щось придумаю, — вирішує вона кожного вечора, але "завтра" так подібне до "вчора", що його знову треба перекласти на "завтра" (Вільде, Сестри.., 1958, 513).

◊ З хво́рої голови́ на здоро́ву переклада́ти (перекла́сти і т. ін.) див. голова́.

2. на кого — що, перен. Знімаючи з кого-небудь завдання, відповідальність і т. ін., доручати комусь іншому, змушувати когось іншого брати завдання, відповідальність і т. ін. на себе. [Кіндрат:] На робочих перекладає провину тільки той, хто не керує ділом як треба (Корн., II, 1955, 156); Ганна.., добре розуміючи, як важко Турбаєві одразу піймати віжки в шаленій гонитві посівної, переклала цю справу на власні плечі і чудово з нею справлялася (Руд., Остання шабля, 1959, 364); // на що. Використовувати машини, механізми для роботи, яку раніше виконували люди. Дедалі більше буряководів перекладають свою нелегку працю на плечі машин, ідуть по шляху механізації (Хлібороб Укр., 2, 1966, 5); Одна з лебідок крана виконала роботу, яку раніше виконували підручні, допомогла завести ланцюга. Борис згадав: перекласти цю роботу на крани колись запропонувала Зоя (Собко, Біле полум’я, 1962, 319).

3. на що. Надавати іншої форми або виражати іншими засобами (звичайно про музичні або літературні твори). Записану на плівку пісню або танцювальну мелодію треба розшифрувати, тобто перекласти на ноти (Нар. тв. та етн., 4, 1958, 81); // Оформляти думку, почуття і т. ін. засобами мови або одного з видів мистецтв. Вона була збуджена, весь час похитувала головою, усміхалася і жваво жестикулювала. Сергій перекладав це на слова (Тют., Вир, 1964, 156); Перекладаючи факти на мову кіномистецтва, І. Савченко дбає про достовірність кожного персонажа (Укр. кіномист., II, 1959, 135); Де тії струни, де голос потужний, де теє слово крилате,.. щоб переклали на людськую мову пісню, що дзвонять кайдани? (Л. Укр., І, 1951, 223); Троє голів укупі, три перемішаних дихання, троє рук разом.. Цю групу можна вирізьбити на піраміді, бо вона є синтез і натхнення. Тишу перекласти на камінь (Ю. Янов., ІІ, 1958, 44).

4. Передавати текст, слово або усне висловлювання засобами іншої мови. Більшість моїх оповідань перекладені на російську мову.. Перекладають і на інші мови: польську, німецьку, італійську, норвезьку, іспанську, мадярську (Коцюб., III, 1956, 282); Ще за життя Кобзаря, починаючи з 1860 року, почали перекладати його твори чеською мовою (Наука.., 3, 1961, 18); Торік я переклав Лонгфеллову "Гайявату" (Мирний, V, 1955, 404); Окремі слова з шепотіння Фредамбера було чути, і Галя переклала їх товаришам (Смолич, V, 1959, 773).

5. Класти що-небудь (шар чого-небудь) між чимось (шарами чогось). Вона цілі дні листок до листка перекладала сіном турецький тютюн, що нівроку зародив того літа (Стельмах, І, 1962, 323); Коріння [кущів] при пакуванні слід перекладати мокрим мохом, а крону — сухою соломою, щоб не поламалась (Озелен. колг. села,1955,114).

6. Класти, складати, укладати ще раз, повторно або заново, по-іншому. Якось до нього прийшла Надя Волошко. Він саме перекладав власну піч у літній кухні (Ткач, Плем’я.., 1961, 38); Запрягали тарантас. Тарас Григорович поспішив туди. Поки ямщик затягав супоні, він зручніше переклав речі і зайняв своє місце (Тулуб, В степу.., 1964, 88).

7. рідко. Класти впоперек чого-небудь, через що-небудь. Зв’язують докупи два або три човни, перекладають дощечки впоперек їх для сидіння і без весел пускають їх по воді (Н.-Лев., II, 1956, 416); Перекладу я кладку через муравку (Чуб., III, 1872, 209).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 196.

Перекладати, да́ю, єш, сов. в. перекласти, кладу, де́ш, гл.

1) Класть, положить черезъ. Перекладу я кладку через муравку. Чуб. III. 209.

2) Перекладывать, переложить съ одного мѣста на другое.

3) Перегружать, перегрузить. Перекласти вози.

4) Переводить, перевести (литерат. произведете). З шведської мови на московську книжки перекладала. О. 1862. VI. 86.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 3. — С. 121.