ОФІРУВАТИ
Значення офірувати це
ОФІРУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док., перех. і неперех., рідко. Те саме, що же́ртвувати. Не словом — ділом ти життя За брата щиро покладала, Йому, як добрая сестра, Усі скарби свого добра Ти без жалю офірувала… (Стар., Поет. тв., 1958, 130); Клавда офірувала їй навіть одну з своїх парадних суконь на той вечір (Вільде, Сестри.., 1958, 577); — Якщо ви готові офірувати заради науки сьогоднішнім футбольним матчем.., то давайте вип’ємо чай і запряжемося на цілий день (Рибак, Час.., 1960, 176).
Офірува́ти собо́ю — те саме, що Же́ртвувати собо́ю (див. же́ртвувати).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 816.
Офірувати, рую, єш, гл. = Охвірувати. Чуб. ІІІ. 376.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 3. — С. 78.
офірувати Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| donate | пожертвовать |
офірувати Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| ofiruvaty | ofiruvaty | ofiruvaty |
офірувати Рід - дієслово, недоконаний вид
офірувати Словоформи слова
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | офірую | офіруємо |
| 2 особа | офіруєш | офіруєте |
| 3 особа | офірує | офірують |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | офіруватиму | офіруватимемо |
| 2 особа | офіруватимеш | офіруватимете |
| 3 особа | офіруватиме | офіруватимуть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| Чоловічий рід | офірував | офірували |
| Жіночий рід | офірувала | |
| Середній рід | офірувало | |
| НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | офіруймо | |
| 2 особа | офіруй | офіруйте |
| ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
| Теперішній час | офіруючи | |
| Минулий час | офірувавши |
офірувати Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 9 | 5 | 4 |