ОКРИКАТИ
Значення окрикати це
ОКРИКА́ТИ, а́ю, а́єш і ОКРИ́КУВАТИ, ую, уєш, недок., ОКРИ́КНУТИ, ну, неш, док., рідко.
1. перех. і без додатка. Те саме, що оклика́ти. — Ну, як, Чуприна! — окрикнув його чорнявий шахтарчук (Цюпа, Вічний вогонь, 1960, 114); Черевань усе окрикував Сомка гетьманом (П. Куліш, Вибр., 1969, 169).
2. неперех. Те саме, що вигу́кувати. Бач, куди вони забралися на прохолоду! — скрикнув Книш, виходячи до їх на рундук (Мирний, III, 1954, 141).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 679.
Окрикати, ка́ю, єш, гл. Провозглашать. Черевань усе окрикував Сомка гетьманом. К. ЧР. 341. См. Окликати, оголошати.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 3. — С. 50.
окрикати Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| krikati | окрикати |
окрикати Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| okrykaty | okrykaty | okrykaty |
окрикати Рід - дієслово, недоконаний вид
окрикати Словоформи слова
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | окрикаю | окрикаємо |
| 2 особа | окрикаєш | окрикаєте |
| 3 особа | окрикає | окрикають |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | окрикатиму | окрикатимемо |
| 2 особа | окрикатимеш | окрикатимете |
| 3 особа | окрикатиме | окрикатимуть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| Чоловічий рід | окрикав | окрикали |
| Жіночий рід | окрикала | |
| Середній рід | окрикало | |
| НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | окрикаймо | |
| 2 особа | окрикай | окрикайте |
| ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
| Теперішній час | окрикаючи | |
| Минулий час | окрикавши |
окрикати Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 8 | 4 | 4 |