ОКЛИКАТИ
Значення окликати це
ОКЛИКА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ОКЛИ́КНУТИ, ну, неш, док.
1. перех. Називати кого-небудь на ім’я або покликом привертати до себе його увагу. — Христе! Христино! — сіпаючи за подушку, оклика Свирид (Мирний, III, 1954, 237); Мама, окликаючи Юру, пройшла до кухні (Смолич, II, 1958, 77); Орися окликнула свою подругу, але остання не поворухнулась навіть (Стар., Облога.., 1961, 77).
2. неперех., церк. Оголошувати, оглашати.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 664.
Окликати, ка́ю, єш, сов. в. окликну́ти, ну́, не́ш, гл. Оглашать, огласить, провозглашать, провозгласить.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 3. — С. 47.
окликати Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| holler | окликать |
окликати Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| oklykaty | oklykaty | oklykaty |
окликати Рід - дієслово, недоконаний вид
окликати Словоформи слова
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | окликаю | окликаємо |
| 2 особа | окликаєш | окликаєте |
| 3 особа | окликає | окликають |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | окликатиму | окликатимемо |
| 2 особа | окликатимеш | окликатимете |
| 3 особа | окликатиме | окликатимуть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| Чоловічий рід | окликав | окликали |
| Жіночий рід | окликала | |
| Середній рід | окликало | |
| НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | окликаймо | |
| 2 особа | окликай | окликайте |
| ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
| Теперішній час | окликаючи | |
| Минулий час | окликавши |
окликати Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 8 | 4 | 4 |