НІЖКА

НІ́ЖКА, и, ж.

1. Зменш.-пестл. до нога́. — Бач, як старається, щоб жінка ніжок не замочила (Коцюб., II, 1955, 33); Підгодовані коники хутенько дріботіли ніжками по уторованому шляху, що вився понад річкою (Досв., Вибр., 1959, 42); Дівчинка.. заляпала босими ніжками по долівці (Тют., Вир, 1964, 104); Біля стіни.. стояв почорнілий стіл і біля нього лежала перевернута догори ніжками лава (Донч., VI, 1957, 242).

2. Стебло рослини, нижня частина гриба. Білі рухливі дзвоники конвалій висять на тонесеньких ніжках (Коп., Як вони.., 1961, 43); Немов зонти на довгих ніжках, вони тепер стоять усі, — такі червоні, в білих бризках, блищать [гриби] у ранішній росі (Забіла, У.. світ, 1960, 52).

∆ Чо́рна ні́жка — хвороба рослин, при якій чорніє та загниває коренева шийка та корені рослин. Уражені чорною ніжкою бульби часто загнивають у сховищах (Шкідн. і хвор. рослин, 1956, 339).

◊ Ко́зяча (кози́на) ні́жка — велика цигарка-самокрутка, загнута грубшим кінцем догори. Маруну підходить ближче, подає свого кисета сусідові, закручує козячу ніжку (Чаб., Балкан. весна, 1960, 373); — Так от розкажи, Черниш, гвардії капітанові, — говорив Іван Антонович, попихкуючи козиною ніжкою (Гончар, І, 1954, 255); Підставля́ти (підста́вити) ні́жку — те саме, що Підставля́ти (підста́вити) но́гу (див. нога́). Він роздумував.. — бувають же на світі отакі нахабні люди: підставлять тобі ніжку, завдадуть неприємностей, а тоді ще й, не позичаючи очей у сірка, в гості лізуть (Збан., Курил. о-ви, 1963, 202); Ха́тка на ку́рячій ні́жці (на ку́рячих ні́жках) див. ку́рячий.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 421.

Ніжка, ки, ж.

1) Ум. отъ нога.

2) Ножка мебели, снаряда.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 566.