МОТНУТИ
Значення мотнути це
МОТНУ́ТИ, ну́, не́ш, док. Однокр. до мота́ти 2, 3. Василь тільки рукою поведе або головою мотне, то вже Маруся і почервоніла (Кв.-Осн., II, 1956, 29); Раптом білка мотнула хвостиком і, опинившись на другім дереві, зникла у зелених вітах (Досв., Вибр., 1959, 47); Шинкарка мотнула з свитою в другу кімнату (Мирний, І, 1949, 257).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 811.
Мотну́ти, ся. См. Мотати, ся.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 449.
мотнути Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| motuti | мотнути |
мотнути Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| motnuty | motnuty | motnuty |
мотнути Рід - дієслово, доконаний вид
мотнути Словоформи слова
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | мотну | мотнемо |
| 2 особа | мотнеш | мотнете |
| 3 особа | мотне | мотнуть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| Чоловічий рід | мотнув | мотнули |
| Жіночий рід | мотнула | |
| Середній рід | мотнуло | |
| НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | мотнімо | |
| 2 особа | мотни | мотніть |
| ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
| Минулий час | мотнувши |
мотнути Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 7 | 3 | 4 |