КІССЯ

Значення кісся це

КІССЯ́, я́, с. Держак коси (див. коса́2). На легенькому його [діда Євмена] кіссі біліли новісінькі грабки й вилискувала на бритву виклепана й вигострена коса (Вишня, І, 1956, 315); Семен збив свою косу з дерев’яного кісся і.. почав легенько стукати по ній мантачкою (Ів., Тарас. шляхи, 1954, 343).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 169.

Кісся, ся, с. Рукоятка у косы, косовище. Шух. І. 169.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 246.

кісся Переклад слова

Переклад на англійську
Translate
Переклад на російську
Перевод
CSSAкосы

кісся Транслітерація слова

Паспортна транслітераціяГеографічна транслітераціяАмериканська транслітерація
kissiakissiakissya

кісся Рід - іменник, середній рід, неістота, тільки однина

кісся Словоформи слова

Називнийкісся
Родовийкісся
Давальнийкіссю
Знахіднийкісся
Оруднийкіссям
Місцевийна/у кіссі
Кличнийкісся

кісся Кількість літер у слові

Кількість літерКількість голоснихКількість приголосних
523

кісся в англійській розкладці - rsccz

Цитати української літератури з використанням слова кісся

""Я не знаю, чи там угорі, наді мною, є життя, але я добре бачу, що вся краса тут, на землі", — роздумував від, спершись на кісся і з хвилюючим почуттям милуючись свіжістю зеленого роздолля, що плескотіло біля його ніг"Тютюнник Григорій Михайлович - Вир

"Мене пориває підійти до батька, взяти його широку, з рубцями од кісся руку і поцілувати її, щоб він залишив собі у пам’яті цей поцілунок на ціле життя…"Косинка Григорій Михайлович - Мати

"— Нам краще смерть, ніж життя, подароване кривавими руками Потоцького! — відгукнувся з берега рудовусий козак, що воював косою, настромленою сторчма на кісся."Іваничук Роман Іванович - Мальви (Яничари)

"Далі зручніше повернув під руку кісся, — коса ясно заблищала проти сонця, а вуйко на всю руку, розгонисто й широко почав класти новий покіс."Косинка Григорій Михайлович - Серце

"Очі Чередниченка світяться до товариша давніх літ підбадьорливо, заохочують, і Ягнич, беручись за кісся, відчуває, як усе його єство затоплює жаром хвилювання, бо це ж тобі від рідної Кураївки така довіра і честь."Гончар Олесь Терентійович - Берег любові