КУЛИК
Значення кулик це
КУ́ЛИК, а, ч.
1. Зменш. до куль. На покрівлі дома чорніли дірки, стриміли розкудлані кулики, підняті вітром (Н.-Лев., III, 1956, 92); — Полола і копати помагала [Галина Петрівна]. А недавно кулики на полі розставляла (Автом., Коли розлуч. Двоє, 1959, 124).
2. Маленький мішечок. На вітряку її чекав кулик заробленого зерна, і він мав сильнішу владу над нею, аніж уся передвесняна краса (Стельмах, І, 1962, 151).
КУЛИ́К, а, ч. Невеликий болотяний птах з довгими ногами та довгим дзьобом. Усякий кулик до свого озера привик (Укр.. присл.., 1955, 278); В цей буденний робочий день на Дінці було безлюдно, і на піщаних плесах тепер гуляли, пересвистуючись, маленькі сірі кулики (Собко, Звич. життя, 1957, 192); * У порівн. Чого так сильно зажурився..» Зовсім охляв і занудився, Мов по болотові кулик? (Котл., І, 1952, 107); — Що се,— кажу,— пане Якове, надувсь, мов кулик на вітер? (Вовчок, І, 1955, 70).
Лісови́й кули́к — те саме, що ва́льдшнеп. Вальдшнеп,— або лісовий кулик,— благородна птиця, трохи менша як наш голуб, темно-рудуватого кольору, з довгим, як у всіх куликів, дзьобом і довгими ногами (Вишня, II, 1956, 142).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 390.
I. Кулик, ка, м. Ум. отъ куль.
II. Кулик, ка, м.
1) Куликъ. І кулик чайку взяв за чубайку. Лукаш. 25. Сидить кулик на болоті. Чуб. І. 260. Кулика вбити. Споткнуться? Здоров був, кулика вбивши (куликнувши, спіткнувшись, не знать де взявшись). Ном. № 6640.
2) Вареная лепешка изъ гречневой муки. Маркев. 155. Ум. Куличок.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 322.
ку́лик див. куль.
кули́к (зменшене — куличо́к) — невеликий болотяний птах із довгими ногами; вісник весни; асоціація птаха з болотом стала основою народних висловів: «Великого болота кулик», «Де кулик вилупиться, в тому болоті й живе», «Знає кулик своє болото», «Насміхався кулик з болота та й сам туди заліз»; за поведінкою птаха угадували погоду, — «кулик залишає болото, літає по полю — на ясну погоду», «прилетів кулик із-за моря — весну приніс». Усякий кулик до свого озера привик (прислів’я).
Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006.— С. 319.
кулик Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| Kulik | кулик |
кулик Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| kulyk | kulyk | kulyk |
кулик Рід - іменник, чоловічий рід, істота,іменник, чоловічий рід, неістота
кулик Словоформи слова
| Називний | кулик | кулики |
| Родовий | кулика | куликів |
| Давальний | куликові, кулику | куликам |
| Знахідний | кулика | куликів |
| Орудний | куликом | куликами |
| Місцевий | на/у кулику | на/у куликах |
| Кличний | кулику | кулики |
кулик Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 5 | 2 | 3 |
кулик в англійській розкладці - rekbr
Цитати української літератури з використанням слова кулик
"Посвистував кулик дзьобатий,"Глібов Леонід Іванович - Дуля
"— Ану, Микито, час додому! — каже, ледве стоячи на ногах, один кріпак до другого, що сидів та слухав, як Кулик розказував про Йосипа, запроданого братами… — Чув, Микито? рушай?"Мирний Панас - Хіба ревуть воли, як ясла повні
"– Що се, – кажу, – пане Якове, НАДУВСЬ, МОВ КУЛИК НА ВІТЕР?"Вовчок Марко - Викуп
"І хоч Кулик, одягнений у чемерку і великі незносимі чоботи, здавався зовні багатшим від батька, він не жалів для нього милостині і ніколи не образив його словом"Довженко Олександр Петрович - Зачарована Десна
"Мов по болотові кулик?"Котляревський Іван Петрович - Енеїда
"На болотах за Ташанню безугавно кричав кулик, іноді спросоння скиглила сполохана чайка, від o ріки віяло теплом, від скошеного лугу — розіпрілою за день на сонці травою."Тютюнник Григорій Михайлович - Вир
"Слухали, як хлюпотіла ріка, як квилив кулик на далекім озері"Гончар Олесь Терентійович - Крапля крові
"А то надувсь, як той кулик»."Глібов Леонід Іванович - «Веселий, ясний був деньочок…»
"– Ні, ні! Недурно він НАДУВСЬ, ЯК КУЛИК НА ВІТЕР, а вона – їй байдуже, вона не тура… Ти ж ходив усе услід за нею цими днями, – чи ж вона не прийма тебе, чи гордує?"Вовчок Марко - Пройдисвіт