КРУГОМ

КРУ́ГОМ: ◊ Голова́ йде (хо́дить, заходи́ла) кру́гом, рідко — те саме, що Голова́ йде о́бертом (див. о́бертом). Контрактом же я так зв’язаний, що не можу кинути службу раніше.. Голова йде кругом (Коцюб., III, 1956, 163).

КРУГО́М.

1. присл. Рухаючись по колу, описуючи коло. На ніжці курячій стояла [хатка].. І вся вертілася кругом (Котл., І, 1952, 115); Нахилившись, він обходить кругом колиску (Стельмах, II, 1962, 149). ,

2. присл. Звідусіль, з усіх боків. В’їхали в панський двір. Всі нас кругом озирають та переморгуються (Вовчок, І, 1955, 45); Води обляли кругом полонину (Коцюб., II, 1955, 331); Коли ревли кругом гармати, ішов він сміло на багнет (Сос., II, 1958, 371).

3, присл. Скрізь, усюди. Латин, так дома спорядивши, Кругом все в хатах оглядав (Котл., І, 1952, 171); І над водою, і над гаєм, Кругом, як в усі, все мовчить. (Шевч., І, 1963, 5); По краю йду. Сади та виногради, Плідні лани, пасовиська кругом (Фр., XIII, 1954, 324); На її [хати] зеленій старій стрісі і кругом було безліч насінин (Довж., І, 1958, 325). ’..

4. присл., розм. Повністю, цілком. Білолиця, кароока [вдова] І станом висока, У жупані; кругом пані, І спереду й збоку (Шевч., І, 1963, 158); Кругом щаслива ти людина: Не залякаєшся грози (Граб., І, 1959, 116).

5. прийм., з род. в. Уживається при позначенні предмета, особи, навколо яких щось відбувається, розташовується тощо; навколо, побіля. А глянь лиш гарно кругом себе,— І раю кращого не треба! (Щевч., II, І953, 95); Кругом ставка.. біліє смуга з вишневих та черешневих садків (Н.-Лев., II, 1956, 27).

◊ Круго́м пу́чки (па́льця) оберну́ти (обмота́ти) кого— те саме, що Круг па́льця обвести́ (обкрути́ти) (див. круг²). — Знай, який у тебе чоловік, .. я всіх кругом пучки оберну..! (Григ., Вибр., 1959, 154).

6. у знач. виг. Уживається як військова команда повернутися на 180°. — Оркестр, встати! — крикнув Гавриченко..— Оркестр піднявся.— Кругом! — Оркестр повернувся (Довж., І, 1958, 153).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 370.

Кругом нар.

1) Кругомъ, со всѣхъ сторонъ. Золотоноша кругом хороша. Ном. № 727. Кругом його степ як море. Шевч.

2) Кругомъ, вокругъ. Кругом дуба русалоньки мовчки дожидали. Шевч. 30. Обійшли кругом церкви. ЗОЮР.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 313.