КРИВАВИЙ

КРИВА́ВИЙ, а, е.

1. Прикм. до кров 1. Старий циган стиха постогнував і лишив за собою, од порога до лави, криваву стежку (Коцюб., І, 1955, 376); [Річард:] Ні, мрія не завжди бавить. Часом то за мрію річки криваві люди проливають (Л. Укр., III, 1952, 93); А від плеча і до плеча Кривава борозенка. Убито хлопця сурмача Івана Морозенка! (Мал., Звенигора, 1959, 116); // Змішаний з кров’ю. Кашель б’є, підкида його [Івася].., аж рве, аж кривава слина виступає на опалені смагою уста (Мирний, 1, 1954, 306); На губах у нього [диверсанта] кривава піна: від п’ятиденного бігу лопнули судини в легенях, але він не помічає своєї крові (Довж., І, 1958, 102); // З якого тече, виступає кров. На палаті Ватікану Бачу все криваву рану: З неї капає кров тепла (Фр., XIII, 1954, 392); На блідому обличчі криваве садно на вилиці (Головко, II, 1957, 613).

2. Залитий кров’ю, закривавлений. Поліг [Ізяслав Василенко] на кривавій траві Під червоними щитами (Мирний, V, 1955, 273); Високий старець [з’явився].. З сріблистою по пояс бородою І з босими, кривавими ногами (Фр., XIII, 1954, 196).

3. перен. Який має колір крові; червоний, багряний. Сонце хилилось уже на захід і кривавим блиском обливало сніжні полонини (Фр., VI, 1951, 315); З правого боку збігала вниз.. течійка кривавих маків, а зліва.. осміхалося море (Коцюб., II, 1955, 290); Розжарене призахідне сонце забарвило ввесь світ символічним кривавим кольором (Довж., І, 1958, 431).

4. Пов’язаний із пролиттям крові, з жертвами; кровопролитний. Раз серед кривавого бою.. Максимові трохи не довелося свою голову зложити (Мирний, І, 1949, 232); А за містом січ кривава Аж до вечора тривала (Фр., XIII, 1954, 370); Я люблю тебе, Львове, без тями За твої робітничі повстання. За червневі криваві змагання (Павл., Бистрина, 1959, 34); // Який здійснив багато вбивств, заплямував себе пролиттям крові. Обурення і гнів проти кривавого вбивці — царя охопили всю Росію (Бажан, Наша.. Москва, 1951, 43); Ти, Партіє, високу віру В народів послана кріпить, Кривавих паліїв сокиру Тобі єдиній розтрощить (Рильський, III, 1961, 96); її [України] не взяти змором, .. не обдурить Підступним тим, кривавим людоморам. Вона живе і вічно буде жить (Забашта, Пісня.., 1961, 35); // перен. Який відзначається нелюдською жорстокістю; жорстокий, тиранічний, немилосердний. [Бекер:] У нас тут є кривавий суд, ніхто не чув такого. Кого почнуть судити тут, не випустять живого (Л. Укр., IV, 1954, 232); Несли [радянські люди] рештки свого добра, гнів і горе, й страшні вісті про криваві розправи (Довж., І, 1958, 380); Кривава інквізиція; // перен. Сповнений страшних подробиць; жахливий (у 1 знач.). Давніх літ переказом кривавим,.. Він [Дунай] шумів і серце молодеє Чарував (Рильський, II, 1960, 206); Багато.. збереглося в народі кривавих легенд (Головко, II, 1957, 236).

◊ Крива́ва ба́ня див. ба́ня; Крива́ва неді́ля — день злочинного розстрілу царським урядом мирної демонстрації петербурзьких трудящих 9 січня 1905 р. Вони [петербурзькі робітники] тільки просили хоч трохи полегшити їх життя. А цар розстріляв їх. «Кривавою неділею» назвав народ отой день… (Головко, II, 1957, 310); Крива́ва о́ргія; Крива́вий бенке́т, поет.: а) битва, побоїще. [Неофіт-раб:] Так чи не ліпше залишити мрії про вічне і піти на часове, замість агап [обідів для вбогих] на оргію криваву? (Л. Укр., II, 1951, 238); Упоєні на бенкетах кривавих невільники-народи спали довго у спільній віковій.. темниці (Л. Укр., 1,1951, 269); б) масові вбивства. Простою випадковістю можна пояснити те, що Герцен лишився в живих після кривавої оргії, яку вчинила.. французька буржуазія (Наука.., 1, 1960, 49); Крива́ва по́мста: а) пережиток родового ладу — помста вбивством за вбивство родича. [Рід Богуславчин і Тетеря:] Ясне товариство..! Нечисті бусурмани занапастили наш рід.. Просимо вашої оборони, просимо кривавої помсти (Н.-Лев., II, 1956, 436); б) жорстока відплата за вчинені злочини. В загоні він був одним із відважних.. Його помста була страшна і кривава (Кучер, Дорога.., 1958, 135); На крива́вий шлях ступа́ти (ступи́ти) — чинити вбивство. [Кассандра:] Стій! Невже пора ступати нам на шлях кривавий? (Л. Укр., 11,1951, 332).

5. перен. Дуже сильно виявлений, до болю нестерпний, пристрасний (про почуття гніву, ненависті тощо). Чи довго ще будуть нас кривдить на світі Напасті та злоба кривава? (Стар., Поет. тв., 1958, 34); Не один цієї ночі.. очима гарячими уперше з кривавим гнівом глянув на князівський палац (Головко, II, 1957, 237).

◊ Крива́ві сльо́зи — гіркі, невтішні сльози. Хусточку усю.. змочила [Галочка] своїми гіркими, кривавими слізьми (Кв.-Осн., II, 1956, 350); «Нечаю, Нечаю, ..що ж ти, брате, наробив?» плакало кривавими сльозами серце (Кач., Вибр., 1953, 109).

6. перен. Нажитий важкою працею, добутий потом і кров’ю; кревний (у 4 знач.). Кривава наша копійка! (Номис, 1864, № 10581); Не турбується [Хапко] втратою, бо теж гроші не зароблені ручками та пучками, не кривавії, а ласкавії (Вовчок, VI, 1956, 288); Одберімо хліб свій кривавий, для розкошів одірваний од голодного рота (Коцюб., II, 1955, 73); Отут вони [вуглярі] живуть при скелі, І палять вугіль дров’яний. За гріш кривавий, мідяний (Шпорта, Мужність, 1951, 73).

◊ До крива́вого по́ту працюва́ти; Крива́вим по́том умива́тися (вми́тися і т. ін.) — дуже важко, виснажливо працювати. Хіба закон працював на тих виноградниках до поту кривавого?.. (Коцюб., І, 1955, 194); [Ганна:] Жируєш ти [Зінько]! Це все з баглаїв!.. Нопогнула б спину на спеці та вмилася б кривавим потом — не зажирувала б! (Кроп., II, 1958, 38); Крива́ва пра́ця — тяжка, виснажлива, непосильна праця. Стояли перед нею [Мотрею] давні лихі роки, пригадала вона свою криваву працю (Мирний, І, 1949, 260); Крива́вими мозоля́ми добува́ти (заробля́ти і т. ін.) — добувати, заробляти і т. ін. щось важкою, виснажливою працею. Для того, хто бачив, якими кривавими мозолями він добувається, цукор був не солодкий (Руд., Остання шабля, 1959, 113); [Кряж:] На що плюнув? На що? На те, що кривавими мозолями, серцем зводили на своїй землі? (Зар., Антеї, 1962, 257).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 337.