КОРЧИТИ
Значення корчити це
КО́РЧИТИ, чу, чиш, недок., перех.
1. також без додатка, перев. безос. Виникати, з’являтися (про корчі); судомити. — Так мені живіт болить, так болить, аж корчить… (Коцюб., І, 1955, 454); Хлопцям з голоду корчило шлунки, в очах літали зелені й жовті метелики (Мик., II, 1957, 413); Нестерпне ридання [Ганни] тіпає і корчить тіло (Коз., Сальвія, 1959, 111).
2. перен., розм., рідко. Удавати кого-небудь, прикидатися ким-небудь. Черниш спалахнув: — Товаришу сержант!..Що ви з себе Швейка корчите? (Гончар, І, 1954, 4).
◊ Ду́рня ко́рчити див. ду́рень.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 302.
Корчити, чу, чиш
1) Корчить, гнуть. Як берест од огню корчиться, так… місячного відьмача, або відьму, щоб корчило і ломило. Чуб. І. 85. Хлопці сиділи, постолики корчили. Грин. III. 103.
2) Кривить. Батько як зачав корчити лице. Ном. № 2346.
3) = Корчувати. Вх. Лем. 427.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 289.
корчити Переклад слова
Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
pose | корчить |
корчити Транслітерація слова
Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
korchyty | korchyty | korchyty |
корчити Рід - дієслово, недоконаний вид
корчити Словоформи слова
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | корчу | корчимо |
2 особа | корчиш | корчите |
3 особа | корчить | корчать |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | корчитиму | корчитимемо |
2 особа | корчитимеш | корчитимете |
3 особа | корчитиме | корчитимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | корчив | корчили |
Жіночий рід | корчила | |
Середній рід | корчило | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | корчмо | |
2 особа | корч | корчте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | корчачи | |
Минулий час | корчивши |
корчити Кількість літер у слові
Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
7 | 3 | 4 |
корчити в англійській розкладці - rjhxbnb
Цитати української літератури з використанням слова корчити
"Вiсiм рокiв корчити з себе розумненького хлопчика, який слухається матусi, - це понад силу навiть слоновi, а вiн таки силу має! "Бабула Владимир - Планета трьох сонць
"Ервiн, що йому мати потихеньку тицяла бiльше кишенькових грошей, нiж Тiмовi, став корчити з себе панича"Крюс Джеймс - Тiм Талер, або Проданий смiх
"Я був й собі спробував скривить рота набік, але незабаром щелепи заболіли в мене так, що почало аж шию корчити"Нечуй-Левицький Іван Семенович - Київські прохачі
"Фріда спускає очі й перестає корчити пальці."Винниченко Володимир Кирилович - Сонячна машина
"Краще справдi бути порядним, нiж корчити з себе порядного"Загребельний Павло Архипович - Дума про невмирущого
"Софійка похолола, та й Сашко на мить перестав корчити героя."Павленко Марина Степанівна - Русалонька із 7-В, або Прокляття роду Кулаківських
"Краще справдi бути порядним, нiж корчити з себе порядного"Загребельный Павел - Дума про невмирущого
"— Стягуй сам, бо мені знову починає корчити руки!"Шевчук Валерiй - Дiм на горi