КЛЯЧИТИ
Значення клячити це
КЛЯЧИ́ТИ див. кляча́ти.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 195.
Клячити, чу, чиш, гл.
1) Заламывать стебли растеній для обозначенія чего-либо; вообще дѣлать кляк (См. Кляк 1 и 2). Клячать комиш: охвативши в оберемок стоячого на пні комишу і стиснувши його кріпко руками, переломлють: комиш… покаже признаку. О. 1862. II. Кух. 65.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 256.
клячити Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| lacity | клячити |
клячити Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| kliachyty | kliachyty | klyachyty |
клячити Рід - дієслово, недоконаний вид
клячити Словоформи слова
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | клячу | клячимо |
| 2 особа | клячиш | клячите |
| 3 особа | клячить | клячать |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | клячитиму | клячитимемо |
| 2 особа | клячитимеш | клячитимете |
| 3 особа | клячитиме | клячитимуть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| Чоловічий рід | клячив | клячили |
| Жіночий рід | клячила | |
| Середній рід | клячило | |
| НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | клячмо | |
| 2 особа | кляч | клячте |
| ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
| Теперішній час | клячачи | |
| Минулий час | клячивши |
клячити Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 7 | 3 | 4 |