КЛЯЧАТИ
Значення клячати це
КЛЯЧА́ТИ і КЛЯЧИ́ТИ, чу́, чи́ш, недок., діал. Стояти на колінах. Він довго клячав, похиливши сиву голову і зложивши руки навхрест (Фр., V, 1951, 89); Аглая-Феліцітас… клячила перед Софою (Коб., III, 1956, 366).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 195.
Клячати, чу́, чи́ш, гл.
1) Стоять на колѣняхъ.
2) Дѣлать родъ плетня въ лѣсу, подрубивъ тонкія деревья, наклонивъ и нерепутавъ ихъ между собою. Чигир. у.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 256.
клячати Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| stand | клячаты |
клячати Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| kliachaty | kliachaty | klyachaty |
клячати Рід - дієслово, недоконаний вид
клячати Словоформи слова
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | клячу | клячимо |
| 2 особа | клячиш | клячите |
| 3 особа | клячить | клячать |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | клячатиму | клячатимемо |
| 2 особа | клячатимеш | клячатимете |
| 3 особа | клячатиме | клячатимуть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| Чоловічий рід | клячав | клячали |
| Жіночий рід | клячала | |
| Середній рід | клячало | |
| НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | клячмо | |
| 2 особа | кляч | клячте |
| ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
| Теперішній час | клячачи | |
| Минулий час | клячавши |
клячати Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 7 | 3 | 4 |