ЗАКУРІТИ
Значення закуріти це
ЗАКУРІ́ТИ див. закури́ти2.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 175.
Закурі́ти, рі́ю, єш, гл. Задымиться, подняться пыли; побѣжать такъ, что пыль поднимается. Чорт сам не свій. «Ой, пропав же я, каже, пусти мене, пусти!»… Чоловік тоді його зсадив з груші, — чорт аж закурів. Рудч. Ск. II. 25.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 56.
закуріти Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| Sakurai | закуріти |
закуріти Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| zakurity | zakurity | zakurity |
закуріти Рід - дієслово, доконаний вид
закуріти Словоформи слова
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | закурю | закуримо |
| 2 особа | закуриш | закурите |
| 3 особа | закурить | закурять |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| Чоловічий рід | закурів | закуріли |
| Жіночий рід | закуріла | |
| Середній рід | закуріло | |
| НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | закурімо | |
| 2 особа | закури | закуріть |
| ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
| Минулий час | закурівши |
закуріти Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 8 | 4 | 4 |