ЖУРА
Значення жура це
ЖУРА́, и́, ж., діал. Журба. Купа дров і жура — Що з них двох тяжче є? В дровах труп лиш згора, А в журі все життя (Фр., XI, 1952, 78); Ой, є в мене три жури Та й на моїй голові (Укр.. лір. пісні, 1958, 404); Спати не буду, бо маю журу (Стеф., Вибр., 1949, 192).
Жура́ обгорну́ла (гри́зла) кого; Жура́ наляга́є (налягла́, наля́же) на кого-що-кого-небудь охопили сильні переживання, важкі почуття. Жура обгорнула мене, як кожух узимі (Фр., IV, 1950, 401); Щось було важке у ньому, якась жура його гризла та ослабляла тіло (Коцюб., II, 1955, 339); Гей, до недавнього часу не знав Софрон, що стільки жури наляже на його розумну голову (Стельмах, Кров людська.., І, 1957, 108); З (від) жури́ — через переживання, важкі почуття. Батько прогайнував усе, мати з жури вмерла, діти пішли в поневірку (Кобр., Вибр., 1954, 18); Навіва́ти журу́ — викликати переживання, важкі почуття. Вітер шелестить у верхів’ї дерев, навіваючи журу (Цюпа, Три явори.., 1958, 50).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 547.
Жу́ра, ри, м. = Джура. Сідлай, журо, коня вороного, а під мене гнідого старого. Мет. 403.
Жура́, ри́, ж. = Журба. Мамі на журу взяли сина у москалі. Камен. у. Мислять люде, що я не журуся, а я таку журу маю — лиш не подаюся. Гол. II. 759. Ум. Жу́рка. Вх. Зн. 17.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 492.
жура́ див. журба́ 1.
Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006.— С. 226.
жура Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| Zhura | жура |
жура Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| zhura | zhura | zhura |
жура Рід - іменник, жіночий рід, неістота
жура Словоформи слова
| Називний | жура | жури |
| Родовий | жури | жур |
| Давальний | журі | журам |
| Знахідний | журу | жури |
| Орудний | журою | журами |
| Місцевий | на/у журі | на/у журах |
| Кличний | журо | жури |
жура Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 4 | 2 | 2 |
жура в англійській розкладці - ;ehf
Цитати української літератури з використанням слова жура
"Та велика жура, коли хвалять бога всі, навіть ті, які не вірять у нього, рук для праці малувато, а голів, щоб думати, не дарував нашій добі аллах."Іваничук Роман Іванович - Мальви (Яничари)
"Крізь гущавину кучерявих дерев линула тиховійна жура"Хвильовий Микола - Санаторійна зона
"Моя мати — наївність, тиха жура і добрість безмежна"Хвильовий Микола - Я (Романтика)
"У моїх очах є мої діти, є моє поле, і моя худоба, і мої стодоли, та чого їм застелюватися журою? Як прийде жура, а я виплачуся, зарумаюся та й обітруся."Стефаник Василь Семенович - Басараби
"Українцями вони ніколи не були, тому яка жура, що честь і шана того імені топчеться"Самчук Улас Олексійович - Волинь
"Зідхали дзвіниці, і промерзло жевріла жура: сум неспокійної землі."Хвильовий Микола - Елегія
"Жура і жаль про Тетяну не дає їй спати, не дає їй їсти"Кобилянська Ольга Юліанівна - В неділю рано зілля копала...
"І була це для нього жура велика"Самчук Улас Олексійович - Чого не гоїть огонь
"Десь то і не ніч, але чорна жура, що голосила по вуглах хати і дивилася на нього сивавим, немилосердним оком"Стефаник Василь Семенович - Палій
"Щось було важке у ньому, якась жура його гризла та ослабляла тіло, щось старе, водянисте світилось в його стомлених очах"Коцюбинський Михайло Михайлович - Тіні забутих предків