ЖАЛЬКО

"Вона вже не сміялась, а якось болісно, жалько кривила губи в усмішку й все більше та більше розхлюпувала горілку дрижачою рукою"Винниченко Володимир Кирилович - Голос

"— Кажіть же, що мої! Чого ж ви мовчите? Чи ж вам жалько їх признати? Людоньки!."Довженко Олександр Петрович - Мати

"— Д’авайте вогонь розкладемо, — сказав Обора, — бо жалько на вас дивицця."Тютюнник Григір Михайлович - Вогник далеко в степу

"Біда з вами, хлопці! Жалько мені вас, та й годі!"Хвильовий Микола - Бандити

"— Тут життя таке, що, дивися, скоро над усіма змилується, щоб не страждали… Та Галю ой як жалько!."Гуцало Євген Пилипович - Голодомор

"— Жалько… — ховаючи їй голову на груди, посміхавсь у тьмі й Василь."Винниченко Володимир Кирилович - Раб краси

"Всім було якось не то ніяково, не то жалько чогось"Винниченко Володимир Кирилович - Терень

"— Скажу вам по совісті й по щирості: жалько мені наших граждан — темнота, знаєте, невозможна, і треба їм все-таки допомогнути"Хвильовий Микола - Оповідання про Степана Трохимовича

"І ця забута на втомленому лиці посмішка, мовчання, жалько-тупий, немов нерозуміючий, погляд, машинальне, недбале похитування ногою — все ділало просто болюче."Винниченко Володимир Кирилович - Божки

"Ненависть моя до тебе, Лаврін, давня, — як старі пранці, а от прийшов твій смертний час — жалько… Мо’ щось придумаєм, га? Скажи, де партизани й зброя?"Довженко Олександр Петрович - Україна в огні