ЖАЛКО

Значення жалко це

ЖА́ЛКО.

1. присудк. сл. Те саме, що жаль2 1. Жалко їй [матері] було своєї дитини, знівеченої, страшної, а все ж своєї, все ж дитини… (Мирний, І, 1954, 56); Їй чогось зразу жалко стало на людей, на свою родину… (Коцюб., І, 1955, 58).

2. у знач. присудк. сл. Про почуття смутку; про журбу, тугу за ким-, чим-небудь; сумно. Оксані щось дуже на серці жалко було… (Кв.-Осн., II, 1956, 448); — Жалко стало й за селом рідним, де я зріс (Коцюб., І, 1955, 141); Дедалі стихав шерех кроків, і їй чогось зробилося жалко і боляче (Стельмах, Хліб.., 1959, 352); // із спол. що і з інфін. Про почуття жалю з приводу чого-небудь. —Мені дуже жалко, що рішаюся Василя, та нігде дітись! (Кв.-Осн., II, 1956, 59); Йому жалко стало, що він не може посватати Гашіцу (Коцюб., І, 1955, 245); — Жалко покидати тебе, рідне Полісся, і тебе, високе ясне сонце!.. (Гончар, III, 1959, 38).

3. присудк. сл., чого і з інфін. Про небажання витрачати, віддавати що-небудь, позбуватися чогось..[Любов:]Ну, нащо ви моїх попелюшок прогнали, невже вам жалко п’ятака? (Л. Укр., II, 1951,20); Тяжко нести, та жалко кидать (Укр.. присл.., 1955, 164).

4. рідко. Присл. до жалки́й 3. Мокрий, зруділий лист.. жалко тріпавсь між чорних галузок (Коцюб., II, 1955, 249).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 505.

Жа́лко нар.

1) Жаль, жалко. В матері дітки — нарівно жалко. Ном. № 9217. Як поїдеш з України, буде комусь жалко. Мет. 39.

2) Жгуче, больно. Як же жалко укусила мене муха. Ср. ст. Жалчіше.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 472.

жалко Переклад слова

Переклад на англійську
Translate
Переклад на російську
Перевод
sorryжалко

жалко Транслітерація слова

Паспортна транслітераціяГеографічна транслітераціяАмериканська транслітерація
zhalkozhalkozhalko

жалко Рід - прислівник

жалко Кількість літер у слові

Кількість літерКількість голоснихКількість приголосних
523

жалко в англійській розкладці - ;fkrj

Цитати української літератури з використанням слова жалко

"— Ні, я так не можу… сили не стає… Скільки ж то день морились голодом… а сьогодні й рісочки в роті не було, аж мене коло серця пече, аж мені млосно… А тут жни… Господи! Чи тому богові хліба шматка жалко для нас, бідних, чи що?."Коцюбинський Михайло Михайлович - Ціпов’яз

"Так жалко йому стало її"Грінченко Борис Дмитрович - Без хлiба

"Что жалко мне покинуть вас;"Глібов Леонід Іванович - М. Д. В. («Желали вы моих стихов…»)

"йому не то соромно, не то жалко"Коцюбинський Михайло Михайлович - Для загального добра

"Так она жалко застонала, что Любовь Михайловна хоть плечиками пожала на нее, а сейчас смолкла."Вовчок Марко - Червонный король

"Может, жалко ему дивчину стало, так утешить хотел, а может, и вправду такое в мыслях имел, а отъехал, да и забыл… О хуторе ли нашем ему теперь думать! — вздохнул он глубоко"Старицький Михайло Петрович - Молодость Мазепы

"— А Грицько… Грицька… мені його жалко… Та вони всі гарні, а тільки я не люблю, що через їх та ніколи й поговорити з тобою, мов у жнива!.."Грінченко Борис Дмитрович - Під тихими вербами

"Похнюпився мій Мелешко, в’яне, осідає, аж жалко чоловіка робиться."Гончар Олесь Терентійович - Микита Братусь

"І несподівано їй стало жалко цього старого чоловіка, і щось заплакало в ній, подало голос милосердя й надії"Загребельний Павло Архипович - Роксолана