ДІДО
Значення дідо це
ДІ́ДО, а, ч., діал. Дід. Коли моєму батькові було на 14 рік, дідо мій Яків помер (Коб., III, 1956, 551).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 299.
Ді́до, да, м.
1) Дѣдъ.
2) То-же, что пе́сик въ ткацкомъ станкѣ. МУЕ. ІІІ. 24. Ум. Ді́донько.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 389.
Ді́до —
1) за гуцульськими віруваннями, дух сили, оборонець гірських лісів, пop. у Олександра Олеся: «Не гнався Дідо ні за ким»;
2) Ді́до-Всеві́до див. Бог 2.
Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006.— С. 188.
дідо Переклад слова
Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
Dido | дед |
дідо Транслітерація слова
Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
dido | dido | dido |
дідо Рід - іменник, чоловічий рід, істота
дідо Словоформи слова
Називний | дідо | діди |
Родовий | діда | дідів |
Давальний | дідові, діду | дідам |
Знахідний | діда | дідів |
Орудний | дідом | дідами |
Місцевий | на/у діді, дідові | на/у дідах |
Кличний | діде | діди |
дідо Кількість літер у слові
Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
4 | 2 | 2 |
дідо в англійській розкладці - lslj
Цитати української літератури з використанням слова дідо
"— Коли буде мати, — каже дідо, — двох чорних, що літають-оглядають, двох сірих, що гризуть-шукають, і двох рудих, що нюшать-приносять, тоді все здобуде."Липа Іван Львович - Близнята
"Дідо виявився страшенно хитрим старцем"Білик Іван Іванович - Меч Арея
"— Ти нижчий трави і тихіший води? — кипить дідо Капуш.— Невже ж дні і роки навчання пропали марно?"Харчук Борис Микитович - Планетник
"Казав дідо Дан-приворітник, нібито Свенельд нахвалявся своїй сестрі: «Заберу дружину й піду до свого Переяславля!» А стара й до нього сміється: «Йди!»"Білик Іван Іванович - Похорон богів
"Та й дідо про шаблюку нічого не казали… Як вони там?"Рутківський Володимир Григорович - Джури козака Швайки