БОГ

Значення бог це

БОГ, рідко БІГ, бо́га, ч. У релігійних віруваннях — уявна надприродна істота, що нібито створила світ і керує ним та вчинками людей. Була б сестра, і був би брат, А то.. нема тепер нічого. Ні бога навіть, ні пів-бога (Шевч., II, 1953, 364); Ах, скільки радості, коли ти любиш землю. Нема у ній ні ангелів, ні бога, ані семи небес. А в лиш радість і горіння, сукупна праця і хвала (Тич., І, 1957, 115); Не ждіть рятунку ні від кого: Ні від богів, ні від царів. Позбудеться ярма тяжкого Сама сім’я пролетарів (Сто пісень.., 1946, 7); * Образно. — Жіноча врода — бог мій (Мирний, IV, 1955, 127); // чого, перен. Найбільший умілець у чомусь, наймогутніший володар чого-небудь. — Ми повинні за всяку ціну наздогнати богів золота [банкірів], інакше станемо.. їхніми титулованими офіціантами (Стельмах, Хліб.., 1959, 44).

перев. заст. Бі́йся (побі́йся, бі́йтесь, побі́йтесь) бо́га! — вираз, що вживається як застереження, прохання не робити, не казати чого-небудь; не робіть так!, не можна так! — Он храм божий, а вони заставили сліпця пісень мирських співати. Побійтесь бога! (Мирний, V, 1955, 78); Бог дасть: а) уживається як відмова тому, хто просить що-небудь; немає, не маємо, не маю, не дам; б) те саме, що Дасть бог. Бог дасть, виростуть [дітки] (Шевч., II, 1953, 324); Бог [його́] зна́є що (куди, яќ і т. ін.) хто його знає, невідомо що (куди, як і т. ін.). Бог знає звідки з’являвся на морічовен (Коцюб., II, 1955, 288); — І бог його знав що то за приємність мордувати таку бідну та нешкідливу пташину (Фр., III, 1950, 9); Бог з ним (з не́ю і т. ін.) вираз на позначення згоди, примирення, прощення; хай так і буде, дарма і т. ін. — Не можу їй докучати собою, не хочу собою її гнівити — бог із нею! (Вовчок, І, 1955, 238); Він, хоч і родич нам, але не такий чоловік, щоб я могла його по щирості хвалить, бог з ним (Л. Укр., V, 1956, 135); Бог з тобо́ю (з ва́ми)!: а) уживається на позначення здивування, заперечення, докору тощо. Бог з тобою, нерозсудлива дівчино! Хіба не знаєш — я вже заручився? (Вовчок, I, 1955, 52); б) уживається як заспокоювання у знач. не треба (гніватися, плакати і т. ін.). [Петро:] Бог з тобою, Галино! Хіба я думав тебе зобіжати? (Мирний, V, 1955, 156); Бо́же [мій] — уживається як вигук для вираження здивування, радості, страждання і т. ін. — Боже мій, Катрусю! — згадаю їй: — як колисьщо ти за весела була! (Вовчок, І, 1955, 225); [Прісцілла:] Ой, боже мій! Такої муки я ще не терпіла! (Л. Укр., II, 1951, 465); Ох, боже, боже, трошки того віку, а як важко його прожити (Коцюб., II, 1955, 13); Бо́же поможи́ (помага́й)!; Бог на по́міч!— уживається як вітання з побажанням успішної роботи тому, хто щось робить, працює. — Коли чую: — Боже помагай, і день вам добрий! — Дивлюсь — се наша сусіда (Вовчок, I, 1955, 5); Жінки, проходячи шляхом.., здалеку гукають Яреськам: — Боже поможи! І.. котиться понад лісом це весняне радісне вітання (Гончар, II, 1959, 220); Борони́ (боро́нь) бо́же!; Крий бо́же!; Не дай (не приведи́) бо́же!; Неха́й (хай) бог боро́нить (ми́лує)! — вживається для вираження небажаності, заперечення чого-небудь. Для Юзі було новим мати таку товаришку, з якою не треба було по кутках ховатись, щоб, борони боже, ніхто не побачив (Л. Укр., III, 1952, 647); Ми з братом щиро любилися зроду, змалку. Щоб посваритись або скривдити одно одного, крий боже! (Вовчок, І, 1955, 4); Повернутись до нього [сонця] спиною — крий боже! Яка невдячність (Коцюб., II, 1955, 229); — Так вилежали, немов — хай бог боронить!мертві (Мирний, IV, 1955, 354); — Живи в мене, дочко! Чого ти маєш у чужому селі одинока сидіти! Хіба ти сирота, нехай бог милує! (Вовчок, І, 1955, 4); Відда́ти бо́гові ду́шу — померти. Вчителька злягла та й хутко й душу богові оддала (Коцюб., І, 1955, 311); Дай бо́же — вживається для висловлення побажання. На біду вона [праця] розростається і, дай боже, щоб я вбгав її у 3 аркуші друку (Коцюб., III, 1956, 401); Дай бо́же (бог) но́ги — швидше утікати, бігти. — Я тоді [від стражника] дай боже ноги (Мирний, IV, 1955, 379); Опісля треба було роззброїти всіх коридорних, вивести в’язнів на подвір’я, відчинити двері з тюрми і … дай бог ноги (Збан., Єдина, 1959, 211);

Дай бо́же па́м’ять — уживається як висловлення бажання, намагання пригадати що-небудь. — Я десь когось на неї схожу бачив. О-о, дай боже пам’ять (Мирний, III, 1954, 272); Дасть бог — уживається при вираженні надії, сподівання на добре завершення чогось. — Дасть бог, вродить хліб, то й заплатимо [подушне] (Н.-Лев., II, 1956, 189); З бо́гом — уживається як побажання успіху; хай щастить. — З богом, Парасю, коли люди трапляються! — обізвався Балабуха (Н.-Лев., III, 1956, 178); — Коли не влучив [стрілець], тікай з богом! — добродушно промовив козак (Коцюб., І, 1955, 356); Куди́ (зві́дки) бог несе́? — куди (звідки) йдеш (їдеш, йдете, їдете)? — Доброго здоров’я, молодице, куди це вас бог несе? (Ю. Янов., І, 1954, 61); Ні бо́гові сві́чка, ні чо́ртові коцюба́ (кочерга́) — ні до чого не придатна річ, справа і т. ін. Ми за поезію великих почуттів; ми лише проти тієї інтимної лірики, що нічого не стверджує, нічого не заперечує,.. де немає ні глибоких людських переживань, ні справжньої любові, а солоденько-сиропні віршики чи мініатюри, з яких, як кажуть, ні богу свічки, ні чорту кочерги (Мал., Думки.., 1959, 132); Ра́ди бо́га — дуже прошу, будь ласка. — Ради бога, Аркадію, не говори таких слів… (Стельмах, І, 1962, —285); Сла́ва бо́гові (бо́гу): а) (у знач. присудка) добре, гаразд. — Але філоксери нема. Ну, і слава богові… (Коцюб., І, 1955, 208); б) (у знач. вставних слів) нівроку, далебі, як видно. — Бо ти вже, слава богу, дівка, а в тебе і одежі доброї немає!додала вона [мати] і так тихо, так ласкаво (Мирний, IV, 1955, 138); Хвали́ти бо́га; Бо́гові (бо́гу) дя́кувати — вживаються як вставні слова у знач. на щастя. — Вже, хвалить бога, не робимо панщини, — обізвався Любчин чоловік (Н.-Лев., II, 1956, 257); Хвалити бога, Олена не ходитиме на свята в подраних чоботях (Коцюб., І, 1955, 79); [Груїчева:] А що, хіба вона слаба? [Олімпіада Іванівна:] Та ні, богу дякувати (Л. Укр., II, 1951, 6);

Чека́ти (жда́ти) як бо́га кого, чого — чекати кого-, чого-небудь як великого свята, великої втіхи. Вона [Галя] ждала того приходу Олександр свого як бога, вона готовилася більше до його, ніж до церкви (Мирний, IV, 1955, 137); Що (як) бог дасть — що буде, те буде. — Ні, нема тут нічого вічного! Та й ми самі що? Сьогодні жив, завтра — що бог дасть! (Кв.-Осн., II, 1956, 22);

Як у бо́га за па́зухою (за двери́ма) — в найкращих умовах, у затишку й достатках. — Тут, біля села — ліси та яри, звір шкодить; а там [у степу] як у бога за пазухою! — одказує Улас (Мирний, IV, 1955, 237).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 207.

Бог, га, м.

1) См. Біг, бога.

2) Рѣка: Южный Бугъ. Левч. 187. Ой за Богом, за рікою, при турецькій гряниці, там стояли пікинери. О. 1862. VIII. 28. (Н. п.).

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 79.

Бог = Біг = Всеви́шній (Усеви́ш­ній) = Вседержи́тель = Всемогу́щий = Бог-Оте́ць = Оте́ць Небе́сний

1) у давньому народному світо­сприйманні — божество долі, щастя, блага, багатства і т. ін.; проти­ставляється небогу, знедоленості; Це слово виступає складником численних давньоукраїнських теонімів — Білобо́г, Чорнобо́г, Стрибо́г, Дажбо́г, Всебо́г таін.; М. Кос­томаров вважав, що слов’янське розуміння Бога — не ототожнення його з природою і не розуміння природи як божества; слов’яни поклонялися не дубу, не каменю, а тій силі, яка створила і дуб, і ка­мінь; слов’янські боги заселяли поля, ліси, ріки, озера, хати, по­двір’я і допомагали або шкодили людям у їхньому повсякденному житті; давні українці щиро вірили, що все робиться з Божої волі: «Як Бог не схоче, то хоч десять голів май, то нічого не зробиш», «Бог покорить, Бог і простить», «Бог те знає, а не ми, грішні»; у християнському віровченні — Творе́ць, Гос­по́дь, Влади́ка Не́ба (Небе́сний), Цар Небе́сний (Всесві́тній, Царі́в); (див. ще не́бо 2); бог — слово давнє, пер­ського походження і означає «ба­гатство», «добро», пізніше «пода­тель добра» (тому таке розгалужене словотвірне гніздо з цим коренем у нашій мові — бага́ч, бага́тий, бага­ти́р, бага́тство, збі́жжя, небо́га, не́­біж тощо); кожне сучасне слово видозмінює своє первісне значен­ня (збі́жжя — те, що подають боги; зубожі́ти — позбавитися заступництва богів, небо́га — та, від кого відступається опіка Божа; не­бі́жчик — людина без земної опіки Божої); давніми є й слова, що ко­лись були вигуковими сполуками на зразок бо́зна (Бог знає), помага́йбі (помагай Боже), спаси́бі (спа­си Боже); про давність слова свід­чить і варіант Біг на відміну від Господь, яке такого варіанта не має; одвічна залежність людини від сильніших за неї стихій приро­ди породила віру в надприродні сили, передусім у Бога; це зберег­ли, зокрема, вигукові мовні формули звертання людини до Бога (звичайно ще дохристиянського) в екстремальних ситуаціях — «о Бо­же!», «Бог з тобою!», «хай Бог милує!», «Боже мій!», «Боже мій ми­лий!», «Боже збав!», «крий Боже!», «не дай Боже!», також як добрі по­бажання близькій людині — «дай Боже!», «з Богом!». Біг Богом, а люди людьми (М. Номис); То Ігореві Бог Таким знаменням вказує дорогу на землю Руську з тяжкого полону («Слово о полку Ігоревім» у пере­кладі В. Шевчука); І ти [княгиня Ольга] сказала: «Буде Україна, Бо з нами Бог, віднині і повік» (Л. Пол­тава); Піднявся Всевишній на поро­ки, повстав судить богів земних (П. Грабовський); А меж ними, запеклими, В кайдани убраний Царь Всевишній, царь волі (Т. Шевчен­ко); І талан і безталання, Все, ка­же, од Бога, Вседержавного Свято­го (Т. Шевченко); Щось вони мудрують, так мов не досить їм Пись­ма Святого, слів Господа Христа і заповітів Отця Небесного (Леся Українка); фразеологія: бі́йся (по­бі́йся, бі́йтесь, побі́йтесь) Бо́га — застереження, прохання не роби­ти, не казати чого-небудь; не роби (робіть) так, не кажи (кажіть) так; Бо́же [мій]! — вигук для виражен­ня здивування, радості, страждан­ня і т. ін.; Бо́же поможи́ (помага́й)!; Бог на по́міч! — вітання з побажанням успіхів тому, хто щось робить, працює; борони́ (боро́нь) Бо́же!; Крий Бо́же!; Не дай (не при­веди́) Бо́же!; Неха́й (ха́й) Бог боро­́нить (ми́лує)!— вираження неба­жаності, заперечення чого-небудь; з Богом! — побажання успіху; хай щастить!;сла́ва Бо́гові (Бо́гу) — добре, гаразд, а також нівроку, як видно;

2) Єди́ний Бог — в одно-божних релігіях — Творець, Всевишній; можливо, верховний бог у язичників; у давніх українців та­ким єдиносущним Господом, Бо­гом Творцем, міг бути Бог Всебог (Дідо-Всевідо), якого ще називали Великим Богом, Старим Богом чи Прабогом; у колядках його нази­вали Прадідом; старі боги у давніх українців мали по кілька імен; головним богом у різну пору року виступали різні боги, пор. весня­ний бог Ярило, літній — Симаргл, осінній — Світовид, зимовий — Коляда;

3) тільки Бог-Оте́ць — перша особа Святої Трійці; Тво­рець, Всевишній;

4) Бог-Син — друга особа Святої Трійці, у хрис­тиянському віровченні — Ісус Христос (див. Христо́с Ісу́с);

5) Бог-Дух Святи́й див. дух 4;

6) (з малої літери) бог, бо́ги — у многобожних ре­лігіях — прабожества, яким поклонялися; також про покровителів, якправило, про персоніфіковані явища природи й життя;

7) (з ма­лої літери) бог = бо́ги — про ікону (див.), хатній іконостас, ікони;

8) пивни́й бог (див.).

Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006.— С. 43-44.

бог Синоніми слова

(для віруючих — свята істота) господь, господь бог, всевишній, середвічний, всемогутній, цар небесний, спаситель

бог Переклад слова

Переклад на англійську
Translate
Переклад на російську
Перевод
Godбог

бог Транслітерація слова

Паспортна транслітераціяГеографічна транслітераціяАмериканська транслітерація
bohbohboh

бог Кількість літер у слові

Кількість літерКількість голоснихКількість приголосних
312

бог в англійській розкладці - ,ju

Цитати української літератури з використанням слова бог

"— Чи говорив ти, ніби фараон, життя, здоров’я, сила — не бог, а звичайний смертний?"Ячейкін Юрій Дмитрович - Піраміда

"Бог погодив все перебуть;"Глібов Леонід Іванович - Після жнив

"— Бог нам послал, друг мой, — сказал он, нежно целуя свою Софью Самойловну."Шевченко Тарас Григорович - Прогулка с удовольствием и не без морали

"До речi, на якi грошi живете? Адже день бог неодмiнно дає, а харчi як вийде"Кашин Владимир - Кривавий блиск алмазiв

"тілько сам Бог їх нехай од смертей сохраняєт."Зиновіїв Климентій - О православних людех воїнскіє служби отправуючих, іменно о козаках

"— А бог з ним, з її братом! Не тільки світу, що в вікні, за вікном його ще більше"Нечуй-Левицький Іван Семенович - Поміж ворогами

"— Бодай мені бог не долив стільки віку, скільки я тобі не доливаю."Нечуй-Левицький Іван Семенович - Микола Джеря

"— І враз рішуче, з докором, хоч і крізь сльози: — Я не переступила вашої волі, в мене ваше серце, ви його мені дали таке, — то й хай же Бог буде суддею."Багряний Іван Павлович - Тигролови

"Якийсь добрий або злий бог чи то застерігав богорівного царя світу, чи, може, хотів позбиткуватися над ним за якийсь мимовільний гріх."Білик Іван Іванович - Дарунки скіфів

"Якась дрож проняла Мирославу, коли входила в оту дивовижну «кам’яну браму»: чи то від пануючого тут холоду, чи від вогкості, чи бог знає від чого, — вона взяла батька за руку і притиснулася до нього."Франко Іван Якович - Захар Беркут