ГУЧАТИ
Значення гучати це
ГУЧА́ТИ, чу́, чи́ш, недок., рідко. Те саме, що звуча́ти. Порожня бочка гучить, а повна мовчить (Укр.. присл.., 1955, 187); Її басовий голос грізно гучав у хаті, неначе там хто лаявсь (Коцюб., І, 1955, 33).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 200.
Гуча́ти, чу́, чи́ш, гл.
1) Звучать, шумѣть, гудѣть. Порожня бочка гучить, а повна мовчить. Ном. № 1474. Через гору високую тихий вітер гучить. Гол. IV. 515. Вода гучить. МВ. (О. 1862. ІІІ. 77). Гучить з гармат стріляння людожерне. К. ЦН. 268.
2) Кричать. Вх. Зн. 12.
3) = Сварити. Вх. Зн. 39.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 344.
гучати Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| Ducati | гучати |
гучати Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| huchaty | huchaty | huchaty |
гучати Рід - дієслово, недоконаний вид
гучати Словоформи слова
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | гучу | гучимо |
| 2 особа | гучиш | гучите |
| 3 особа | гучить | гучать |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | гучатиму | гучатимемо |
| 2 особа | гучатимеш | гучатимете |
| 3 особа | гучатиме | гучатимуть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| Чоловічий рід | гучав | гучали |
| Жіночий рід | гучала | |
| Середній рід | гучало | |
| НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | гучімо | |
| 2 особа | гучи | гучіть |
| ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
| Теперішній час | гучачи | |
| Минулий час | гучавши |
гучати Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 6 | 3 | 3 |