СВАРИТИ
Значення сварити це
СВАРИ́ТИ, сварю́, сва́риш, недок., перех.
1. кого, на кого і без додатка. Різкими, образливими словами висловлювати невдоволення, осуд, докори; лаяти. Попадя зайшла у кухню та й почала сварити наймичку (Март., Тв., 1954, 43); Даремно пані Олімпія гнівалася і сварила на неї (Фр., VII, 1951, 8); Дід іще дужче набурмосився, а стара стала його сварити (Ю. Янов., І, 1954, 110); // Докоряючи за щось погане, хибне, засуджувати; корити. Недарма Ви мене сварите за мій темний та безладний лист, бо, як собі пригадую, він справді вийшов у мене зовсім неподобний (Л. Укр., V, 1956, 61); Орися ловила комах і напихала пташенятам в ненажерливі пельки. Тимко сварив її за це, говорячи, що пташина «чує людський дух» і покине гніздо (Тют., Вир, 1964, 519).
2. кого з ким. Викликати сварку між ким-небудь; сприяти загостренню взаємин. Панівні реакційні кола та їх буржуазні уряди, вірні давньому принципові — розділяй і владарюй,— сіяли національну ворожнечу і розбрат, намагалися сварити народи між собою, ще далі посилюючи соціальний і національний гніт (Рильський, IX, 1962, 113); Костянтин у своїх трактатах доводив одне: треба сварити болгар з русами (Скл., Святослав, 1959, 132).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 65.
Сварити, рю́, риш, гл.
1) Бранить, грозить. Батько сварить, а мати лучче: не ходи, сину, на зальоти більше. Чуб. V. 36. Не свари на мене. Грин. III. 324.
2) Ссорить.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 103.
сварити Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| blame | ругать |
сварити Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| svaryty | svaryty | svaryty |
сварити Рід - дієслово, недоконаний вид
сварити Словоформи слова
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | сварю | сваримо |
| 2 особа | свариш | сварите |
| 3 особа | сварить | сварять |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | сваритиму | сваритимемо |
| 2 особа | сваритимеш | сваритимете |
| 3 особа | сваритиме | сваритимуть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| Чоловічий рід | сварив | сварили |
| Жіночий рід | сварила | |
| Середній рід | сварило | |
| НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | сварімо | |
| 2 особа | свари | сваріть |
| ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
| Теперішній час | сварячи | |
| Минулий час | сваривши |
сварити Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 7 | 3 | 4 |
сварити в англійській розкладці - cdfhbnb
Цитати української літератури з використанням слова сварити
"Мама почала сварити мене за те, що я біс його зна де тиняюся, «а уроки хто за тебе вчитиме?», але навіть це не могло зіпсувати мого святкового настрою"Дімаров Анатолій Андрійович - На коні й під конем
"Аж десь над раном, коли буря трохи стихла, приїхав цирулик з Дрогобича і почав сварити та лютитися на селян, що бралися самі до перев’язки ран, а не знають тому ладу."Франко Іван Якович - Boa cоnstriktor
"Умовою з Бах-чисарою віддерла кусень нашої землі’ й Туреччина, хоч прав ду сказавши, не було над чим сварити ся, бо цілий правий беріг —— се було поле безнастанної війни, розграблено трома ворожими війсками, попалено, зруйновано, знищено"Нечуй-Левицький Іван Семенович - Семен Палій
"Хотів сварити, але обміркувався та й встав з лави."Стефаник Василь Семенович - У корчмі
"Мати почала сварити: ще на горах сніги, земля ще добре не відтала"Харчук Борис Микитович - Планетник