ГОНОРНИЙ
Значення гонорний це
ГОНО́РНИЙ, а, е, діал. З гонором (у 1 знач.). Іваниха — була то жінка гонорна, великого роду (Кобр., Вибр., 1954, 54); Знав, що Марія роботяща та не гонорна і — рішився [женитися] (Ірчан, II, 1958, 275).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 123.
Гоно́рний, а, е = Гонористий. Не був такий гонорний, уступив до того ґазди. Гн. І. 88.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 308.
гонорний Переклад слова
Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
honori | гонорний |
гонорний Транслітерація слова
Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
honornyi | honornyi | honornyy |
гонорний Рід - прикметник
гонорний Словоформи слова
Називний | гонорний | гонорна | гонорне | гонорні |
Родовий | гонорного | гонорної | гонорного | гонорних |
Давальний | гонорному | гонорній | гонорному | гонорним |
Знахідний | гонорний, гонорного | гонорну | гонорне | гонорні, гонорних |
Орудний | гонорним | гонорною | гонорним | гонорними |
Місцевий | на/у гонорному, гонорнім | на/у гонорній | на/у гонорному, гонорнім | на/у гонорних |
гонорний Кількість літер у слові
Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
8 | 3 | 5 |