ГОНОРИСТИЙ
Значення гонористий це
ГОНОРИ́СТИЙ, а, е, розм. Сповнений гонору (у 1 знач.); чванливий, пихатий. З попом, гонористим протоієреєм місцевого собору, при першій прояві з його боку до себе зневаги став «на ножі», примусивши його поводитись чемно (Вас., IV, 1960, 34); [Залєський:] Дивись ти, яка гонориста. Люблю таких (Собко, П’єси, 1958, 19); // Пройнятий гонором; який виявляє гонор. Сиджу на зборах комуністів. Довкола чесні, прості люди. Слова зухвалі, гонористі Ніхто тут слухати не буде (Воронько, Мирний неспокій, 1960, 16).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 123.
Гонори́стий, а, е. Самолюбивый, гордый. Такий гонористий став, що й чарки з тобою не вип’є. Правоб.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 308.
гонористий Синоніми слова
чванливий, чваньковитий, гоноровитий, чванькуватий, гордовитий, гонорний, гоноровий, ок. заносистий, сил. пихатий, честолюбний
гонористий Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| gonoristyh | гонористый |
гонористий Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| honorystyi | honorystyi | honorystyy |
гонористий Рід - прикметник
гонористий Словоформи слова
| Називний | гонористий | гонориста | гонористе | гонористі |
| Родовий | гонористого | гонористої | гонористого | гонористих |
| Давальний | гонористому | гонористій | гонористому | гонористим |
| Знахідний | гонористий, гонористого | гонористу | гонористе | гонористі, гонористих |
| Орудний | гонористим | гонористою | гонористим | гонористими |
| Місцевий | на/у гонористому, гонористім | на/у гонористій | на/у гонористому, гонористім | на/у гонористих |
гонористий Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 10 | 4 | 6 |
гонористий в англійській розкладці - ujyjhbcnbq
Цитати української літератури з використанням слова гонористий
"— Він дурний, як чобіт… Гонористий — як порожній горіх… І похітливий, як жеребець…"Багряний Іван Павлович - Розгром
"І вже мала образитись, — чого ж це він, мовляв, такий гонористий? Чи, може, з таких великих панів, що до бідної матері не хоче зайти, незважаючи на добре слово?.."Багряний Іван Павлович - Людина біжить над прірвою
"Цей, такий злючий і гонористий, Сергєєв виявився досить смішним і цікавим хлопцем"Багряний Іван Павлович - Сад Гетсиманський