ВІЛЬЦЕ
Значення вільце це
ВІЛЬЦЕ́ див. вильце́.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 675.
Вільце, ця, с. = Вильце. Чуб. ІІІ. 196. МУЕ. ІІІ. 96, 100, 102. Нехай дівочки не прядуть, нехай Марусі вільце в’ють з хрещатого барвінку, з запашного васильку, з червоної калини для молодої княгині. Мет. 128. Ум. Вілечко.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 238.
вільце́ див. гільце́.
Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006.— С. 96.
вільце Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| the Wiltz | вильце |
вільце Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| viltse | vil'tse | vil'tse |
вільце Рід - іменник, середній рід, неістота
вільце Словоформи слова
| Називний | вільце | вільця |
| Родовий | вільця | вілець |
| Давальний | вільцю | вільцям |
| Знахідний | вільце | вільця |
| Орудний | вільцем | вільцями |
| Місцевий | на/у вільці | на/у вільцях |
| Кличний | вільце | вільця |
вільце Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 6 | 2 | 3 |