ВІДЛУЧИТИ

Значення відлучити це

ВІДЛУЧИ́ТИ див. відлуча́ти.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 603.

відлучити Переклад слова

Переклад на англійську
Translate
Переклад на російську
Перевод
to separateотлучить

відлучити Транслітерація слова

Паспортна транслітераціяГеографічна транслітераціяАмериканська транслітерація
vidluchytyvidluchytyvidluchyty

відлучити Рід - дієслово, доконаний вид

відлучити Словоформи слова

ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
ОДНИНАМНОЖИНА
1 особавідлучувідлучимо
2 особавідлучишвідлучите
3 особавідлучитьвідлучать
МИНУЛИЙ ЧАС
ОДНИНАМНОЖИНА
Чоловічий рідвідлучиввідлучили
Жіночий рідвідлучила
Середній рідвідлучило
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ
ОДНИНАМНОЖИНА
1 особа відлучімо
2 особавідлучивідлучіть
ДІЄПРИСЛІВНИК
Минулий часвідлучивши

відлучити Кількість літер у слові

Кількість літерКількість голоснихКількість приголосних
945

відлучити в англійській розкладці - dslkexbnb

Цитати української літератури з використанням слова відлучити

"І всі з теперішнього віку до того мого царства розум, думку, любов сердечну і всю тілесну міць прив’язали, приліпили й прикували так міцно, що їх тільки від любові мого царства може відлучити богом послана смерть, а більше нічого"Вишенський Іван - Книжка

"Та смерть люта і лютіша від лютої, бо хоче своє чадо від бога відлучити навічно у тьму кромішню, як сказав Ісая-пророк, мовлячи: "Хто буде нечестивий, не побачить слави господньої"23"Вишенський Іван - Короткослівна відповідь Феодула…

"Муромчиха марно намагалась його відлучити: Вадим ревів до посиніння й нічого не брав у рот"Білик Іван Іванович - Похорон богів