ВІДГОВОРИТИ

Значення відговорити це

ВІДГОВОРИ́ТИ див. відгово́рювати.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 570.

Відговорити, ся. См. Відговорювати, ся.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 209.

відговорити Переклад слова

Переклад на англійську
Translate
Переклад на російську
Перевод
to dissuadeотговорить

відговорити Транслітерація слова

Паспортна транслітераціяГеографічна транслітераціяАмериканська транслітерація
vidhovorytyvidhovorytyvidhovoryty

відговорити Рід - дієслово, доконаний вид

відговорити Словоформи слова

ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
ОДНИНАМНОЖИНА
1 особавідговорювідговоримо
2 особавідговоришвідговорите
3 особавідговоритьвідговорять
МИНУЛИЙ ЧАС
ОДНИНАМНОЖИНА
Чоловічий рідвідговориввідговорили
Жіночий рідвідговорила
Середній рідвідговорило
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ
ОДНИНАМНОЖИНА
1 особа відговорімо
2 особавідговоривідговоріть
ДІЄПРИСЛІВНИК
Минулий часвідговоривши

відговорити Кількість літер у слові

Кількість літерКількість голоснихКількість приголосних
1156

відговорити в англійській розкладці - dslujdjhbnb

Цитати української літератури з використанням слова відговорити

"Клара спробувала відговорити, але Віра стояла на своєму"Бережний Василь Павлович - Під крижаним щитом

"Вона добре знала, що коли батько щось вирішив, то відговорити його неможливо."Бережний Василь Павлович - В зоряні світи

"Ой як хотілося Надії відговорити його, хай би трохи отямився"Бережний Василь Павлович - Гравіантена Івана Мудрого