ВИЧИНИТИ
Значення вичинити це
ВИ́ЧИНИТИ див. вичи́нювати.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 538.
Вичинити, ню, ниш, гл. Вычинить.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 199.
вичинити Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| to fabricate | выделать |
вичинити Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| vychynyty | vychynyty | vychynyty |
вичинити Рід - дієслово, доконаний вид
вичинити Словоформи слова
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | вичиню | вичинимо |
| 2 особа | вичиниш | вичините |
| 3 особа | вичинить | вичинять |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| Чоловічий рід | вичинив | вичинили |
| Жіночий рід | вичинила | |
| Середній рід | вичинило | |
| НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | вичинімо | |
| 2 особа | вичини | вичиніть |
| ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
| Минулий час | вичинивши |
вичинити Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 8 | 4 | 4 |