ВИМОЧИТИ

Значення вимочити це

ВИ́МОЧИТИ див. вимо́чувати.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 436.

Вимочити, ся. См. Вимочувати, ся.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 172.

вимочити Переклад слова

Переклад на англійську
Translate
Переклад на російську
Перевод
soakвымочить

вимочити Транслітерація слова

Паспортна транслітераціяГеографічна транслітераціяАмериканська транслітерація
vymochytyvymochytyvymochyty

вимочити Рід - дієслово, доконаний вид

вимочити Словоформи слова

ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
ОДНИНАМНОЖИНА
1 особавимочувимочимо
2 особавимочишвимочите
3 особавимочитьвимочать
МИНУЛИЙ ЧАС
ОДНИНАМНОЖИНА
Чоловічий рідвимочиввимочили
Жіночий рідвимочила
Середній рідвимочило
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ
ОДНИНАМНОЖИНА
1 особа вимочімо
2 особавимочивимочіть
ДІЄПРИСЛІВНИК
Минулий часвимочивши

вимочити Кількість літер у слові

Кількість літерКількість голоснихКількість приголосних
844

вимочити в англійській розкладці - dbvjxbnb

Цитати української літератури з використанням слова вимочити

"Ще в іншій діжці — засолена риба: коропці, краснопірки та карасі, її можна їсти сирою, так, як споживають оселедці, а можна добре вимочити й смажити, — тоді вона майже схожа на свіжу"Гуцало Євген Пилипович - Запах кропу