ВИМОЧУВАТИ
Значення вимочувати це
ВИМО́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́МОЧИТИ, чу, чиш, док., перех. 1. Робити що-небудь зовсім мокрим; намочувати. — Та коли нарешті я зволікся з ліжка і вимочив голову в воді, мені почала вертати пам’ять прожитої ночі (Фр., IV, 1950, 287).
2. Тримаючи що-небудь у воді, у якійсь рідині, наповнюючи щось водою, якоюсь рідиною, змінювати певні його властивості (робити м’якшим, позбавляти деяких речовин, запаху і т. ін.). Щоб одігнати запах риби, його [м’ясо білого ведмедя] треба було б вимочувати в оцті (Трубл., І, 1955, 174); Для видалення солі промиту [солону] рибу вимочують (Укр. страви, 1957, 55); Нову діжку треба вимочить добре, щоб огірки не пахли (Коцюб., II, 1955, 285).
3. Вмочаючи що-небудь у рідину, вибирати її. — П’яниці не тільки ті, що калюжі одежею вимочують. Можна й дома. Хитріше, але не краще (Мушк., Чорний хліб, 1960, 144).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 436.
Вимочувати, чую, єш, сов. в. вимочити, чу, чиш, гл. Вымачивать, вымочить.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 172.
вимочувати Переклад слова
Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
soak | вымачивать |
вимочувати Транслітерація слова
Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
vymochuvaty | vymochuvaty | vymochuvaty |
вимочувати Рід - дієслово, недоконаний вид
вимочувати Словоформи слова
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | вимочую | вимочуємо |
2 особа | вимочуєш | вимочуєте |
3 особа | вимочує | вимочують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | вимочуватиму | вимочуватимемо |
2 особа | вимочуватимеш | вимочуватимете |
3 особа | вимочуватиме | вимочуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | вимочував | вимочували |
Жіночий рід | вимочувала | |
Середній рід | вимочувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | вимочуймо | |
2 особа | вимочуй | вимочуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | вимочуючи | |
Минулий час | вимочувавши |
вимочувати Кількість літер у слові
Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
10 | 5 | 5 |
вимочувати в англійській розкладці - dbvjxedfnb
Цитати української літератури з використанням слова вимочувати
"Схлипнула, подрiботiла назад до столу, де лежала її сумочка, видобула хусточку й почала вимочувати нею штучнi вiї"Крюс Джеймс - Тiм Талер, або Проданий смiх
"Дуже любила Килина вибирати коноплі, дуже любила вимочувати в ставу, а потім — бити на терниці"Гуцало Євген Пилипович - Запах кропу