УРАЖАТИ

Значення уражати це

УРАЖА́ТИ1 (ВРАЖА́ТИ), а́ю, а́єш, недок., УРА́ЗИ́ТИ (ВРА́ЗИ́ТИ), а́жу́, а́зи́ш, док., перех.

1. Ранити або убивати. Раптом за меч тут схопивсь, тремтячи, перед привидом грізним. Вийняте лезо Еней на ці зустрічні тіні наставив.. Кинувся б він і даремно мечем уражав би примари (Зеров, Вибр., 1966, 246); Твердохліб сокирою вражав коней, бив рицарів по ногах (Хижняк, Д. Галицький, 1958, 444); Мисливець справді стріляв у дикого кабана, але куля рикошетувала і, змінивши траєкторію польоту, уразила іншого мисливця (Наука.., 3, 1971, 50); Дехто припускав, що тітку Пріську тем уразило громом (Юхвід, Оля, 1959, 57); // Влучивши, пошкоджувати що-небудь. Незабаром по радіо надійшло повідомлення: ракета уразила ціль (Рад. Укр., 30.VIІ 1967, 2); * Образно. В роки Великої Вітчизняної війни художнє слово українських радянських письменників і поетів як гострий багнет уражало ворога (Ком. Укр., 12, 1969, 27); // Торкатися рани, ушкодженого місця, завдаючи болю, нового пошкодження. Нога отерпла, вогнем знялася. Стережись — не стережись, а здається, що всі грудочки, всі скибки борозен, всі стеблини спрямовані, щоб уразити йому рану (Ле, Мої листи, 1945, 154); Артем обережно, щоб не вразити [поранену] руку, пройшов у саму середину натовпу (Головко, А. Гармаш, 1971, 271).

2. Порушувати життєдіяльність, нормальний стан організму, його частин, органів і т. ін. (про хвороби). Атеросклероз пов’язують із старістю, бо ця хвороба найчастіше вражає людей похилого віку (Знання.., 5, 1965, 6); Інфекційна жовтяниця являє собою гостре заразне захворювання, що уражає весь організм, особливо печінку (Наука.., 1, 1959, 36); // Пошкоджувати сільськогосподарські культури та інші рослини, викликаючи у них хворобливі зміни, паразитуючи на них (про хвороби, шкідники). Хлібні злаки пошкоджуються різними видами іржі: стеблова — уражає пшеницю, жито, ячмінь та овес, жовта — пшеницю, ячмінь і жито (Колг. енц., І, 1956, 527); Філоксера — страшний шкідник виноградників, що уражає коріння лози (Наука.., 2, 1957, 22).

УРАЖА́ТИ2 див. вража́ти1.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 472 - 473.

Уражати, жаю, єш, сов. в. уразити, жу, зиш, гл.

1) Поражать, поразить, ранить. Де я мірю, там я вцілю, де я важу, там я вражу. Гол. І. 2.

2) Задѣвать, задѣть, ударить, потревожить, разбередить уже имѣющуюся рану или больное мѣсто. Моя виразка була зовсім загоїлась, та, бач, десь уразив, — вона знов і прокинулась. Лебед. у. Помалу, братці! не вразьте моїх смертельних ран. Дума. Трудно рану гоїти, а не вразити. Ном. № 1574.

3) Уязвлять, уязвить, оскорблять, оскорбить, обитѣть. Вона вразила мене словом лихим. Новомоск. у.

4) Поражать, поразить, удивить сильно. Молодих туляків незвичайно вразила краса Київа. Левиц. Пов. 5.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 349.

уражати Переклад слова

Переклад на англійську
Translate
Переклад на російську
Перевод
hitпоражать

уражати Транслітерація слова

Паспортна транслітераціяГеографічна транслітераціяАмериканська транслітерація
urazhatyurazhatyurazhaty

уражати Рід - дієслово, недоконаний вид

уражати Словоформи слова

ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
ОДНИНАМНОЖИНА
1 особауражаюуражаємо
2 особауражаєшуражаєте
3 особауражаєуражають
МАЙБУТНІЙ ЧАС
ОДНИНАМНОЖИНА
1 особауражатимууражатимемо
2 особауражатимешуражатимете
3 особауражатимеуражатимуть
МИНУЛИЙ ЧАС
ОДНИНАМНОЖИНА
Чоловічий рідуражавуражали
Жіночий рідуражала
Середній рідуражало
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ
ОДНИНАМНОЖИНА
1 особа уражаймо
2 особауражайуражайте
ДІЄПРИСЛІВНИК
Теперішній часуражаючи
Минулий часуражавши

уражати Кількість літер у слові

Кількість літерКількість голоснихКількість приголосних
743

уражати в англійській розкладці - ehf;fnb