ТУЖИТИ
Значення тужити це
ТУЖИ́ТИ, жу́, ту́жиш, недок.
1. Дуже сумувати, журитися, переживати якесь горе, якусь невдачу і т. ін. Опасувалися, щоб не заподіяв [Павло] собі смерті, бо дуже він вже тужив (Вовчок, І, 1955, 178); Чом тобі хоч вітер не розкаже, Як тужу я й плачу?! (Крим., Вибр., 1965, 288); О перша сивино осінніх днів! Як тужить той, кому твій час наспів, Мов біла провість життєвого спаду (Зеров, Вибр., 1966, 48); Ой чим же я завинила, Що нелюба стала? Дні і ночі я тужила, Та вже й перестала (Дмит., В обіймах сонця, 1958, 21); * Образно. Вітер віє, вітер віє, Серце тужить, серце мліє (Рудан., Тв., 1956, 36); // за ким — чим, рідко по кому — чому. Мати глибокий жаль, великий смуток, тугу, викликані відсутністю когось, чогось, тим, що хтось (щось) знаходиться десь далеко. Зчорнів я, змарнів я, попід гаєм ходячи,За тобою, моє серденько, тужачи, тужачи (Барв., Опов.., 1902, 452); Важко звикав Михайло до життя в горах. Син степів, він тужив за рідними просторами (Гжицький, Опришки, 1962, 120); Тут, над морем цим погідним, Я тужу тепер за вами, Любими осокорами (Вороний, Вибр., 1959, 89); Тужив [Дмитро]. Смертельно тужив. По тім нектарі полонинськім, на котрім зріс, міське повітря давило йому груди (Хотк., II, 1966, 103).
2. Плакати, примовляючи; голосити (див. голоси́ти1). Баба Сикліта одно тужила: — За що ж це мене господь покарав отакими дітьми? (Григ., Вибр., 1959, 31); Припадала [баба] головою до полудрабка й починала тужити: — А куди ж це ми їдемо, куди од’їжджаємо! (Вас., І, 1959, 115); Плакала, тужила мати. — Ну, годі скиглити, стара, — сказав Бульба (Довж., І, 1958, 219); * Образно. Сердитий вітер тоскно завивав під стріхою старої Голубаревої хати.. Вітер той і досі тужить і свище у вухах, в серці Марії (Цюпа, Назустріч.., 1958, 45); // перен. Сумно звучати (про голос, пісню і т. ін.). Тужив далеко десь жіночий одиноко голос (Головко, II, 1957, 70); Пасуться на стернях отари худоби, пахне дозрілими хлібами, і тихо-тихо всюди, тільки пісня тужить та скаржиться (Тют., Вир, 1964, 282); // перен. Жалібно квилити, кричати (про птахів). День був чудесний, десь дзвеніли кулики, тужила чайка (Рильський, Веч. розмови, 1964, 46).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 10. — С. 312.
Тужити, жу, жиш, гл. Плакать съ причитаніями. І жив — не любила, і вмер — не тужила. Ном. № 8331. Ой чи тужить моя мила по мені? Мет. 242.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 293.
тужити Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| miss | тосковать |
тужити Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| tuzhyty | tuzhyty | tuzhyty |
тужити Рід - дієслово, недоконаний вид
тужити Словоформи слова
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | тужу | тужимо |
| 2 особа | тужиш | тужите |
| 3 особа | тужить | тужать |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | тужитиму | тужитимемо |
| 2 особа | тужитимеш | тужитимете |
| 3 особа | тужитиме | тужитимуть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| Чоловічий рід | тужив | тужили |
| Жіночий рід | тужила | |
| Середній рід | тужило | |
| НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | тужімо | |
| 2 особа | тужи | тужіть |
| ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
| Теперішній час | тужачи | |
| Минулий час | туживши |
тужити Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 6 | 3 | 3 |
тужити в англійській розкладці - ne;bnb
Цитати української літератури з використанням слова тужити
"І будем до скону до себе тужити,"Карманський Петро Сильвестрович - «І вже нам, кохана, ніколи не стати…»
"Олена перша зіскочила і почала припадати до саней та тужити на ввесь ліс"Коцюбинський Михайло Михайлович - Ялинка
"«Солом’яна вдова» відповіла, що тужити не буде серед таких кавалерів, і кинула заохотливим оком у бік Ромчиних дружків, та все ж і їй щось заважало розійтись, видно, й вона почувала себе скутою серед цього нездорового мовчання."Гончар Олесь Терентійович - Собор
"Однак, не бачивши її довше, як ось і тепер через якусь роботу, до якої батько мов прикував, починав тужити за Насткою і відчував виразно, що без неї не може обійтися"Кобилянська Ольга Юліанівна - В неділю рано зілля копала...
"А об чоловiковi не було й звiстки! Вже Ганна перестала й тужити по йому, вже й почала забувати, як все на свiтi забувається, бо вийшов один жаль з серця, а другий ввiйшов в серце."Нечуй-Левицький Іван Семенович - Дві московки
"Бо той не любив, коли в хаті був нелад, запускав йому в душу пазурі — мусив тужити."Шевчук Валерiй - Дiм на горi
"—«Як же ти підеш туди без пашпорта? Та й хто ж тебе візьме з дитиною?» Як почала ж вона тужити, як почала!."Грінченко Борис Дмитрович - Під тихими вербами
"Знали лиш нарікати та плакати, знали лиш тужити та прикликувати до себе, а як уже дістали між себе… кинулося нещастя на нього… і — мають тепер… Свічки заглядають йому тепер в лице"Кобилянська Ольга Юліанівна - Земля
"А ти ж мене мусульманкою виховувала, я не вмію тужити за тим, що ти, хоч і хотіла"Іваничук Роман Іванович - Мальви (Яничари)
"Потоцький почав тужити по синові й у запалі хотів був іти далі, щоб напасти на Хмельницького й помститися за сина, але між панами збилася ціла буча"Кащенко Адріан Феофанович - Під Корсунем