СТАРОСТА

Значення староста це

СТА́РОСТА, и, ч.

1. На Україні, в Польщі та в Литовському князівстві (у XV-XVIII ст.) — керівник місцевого міського чи сільського управління або самоврядування; війт. Ввечері прибули старости з Прилук та з Лохвиці і принесли князеві нову неприємну звістку, що по лісах, по дібровах збираються якісь гультяї, не то козаки, не то селяни (Н.-Лев., VII, 1966, 144); Староста черкаський і канівський Дашкевич просив у великого князя литовського осібної організації для козаків, але не дано (Л. Укр., VIII, 1965, 251); Тоді-бо дійшло безладдя в Польщі до того, що робив усякий староста, усякий ротмістр, усякий значний чоловік, що йому в божевільну голову прийде, а найбільш із народом неоружним, з міщанами і хліборобами, котрі не мали жодного способу супротив його стати (П. Куліш, Вибр., 1969, 51).

2. У Західній Україні (до 1939 року) — начальник, голова повіту. При обіді директор сказав своїм дітям, що має намір виїхати на який час до доньки, що була замужем за старостою (Мак., Вибр., 1956, 385); Війт доніс до старости, що Коваленко побудував на громадській толоці нову хату та що повинен платити податок (Март., Тв., 1954, 176).

3. У царській Росії — голова сільської громади. В нашого старости три радості: корова здохла, хата згоріла та жінка вмерла (Укр.. присл.., 1963, 133); Він звелів одвести бурлак до тюрми, а на суд привести того старосту й писаря, що видавали пашпорти [бурлакам] (Н.-Лев., II, 1956, 253); Часом збирались гості. Холодком, в свято, приходив Скоробагатько Максим, староста сільський, якого дражнили «вовчком», і тесть Підпари, Гаврило (Коцюб., II, 1955, 52); Довідався Семен, що батько його все своє життя обсівав мізерний шмат землі, який врізався клином у десятини сільського старости (Сміл., Зустрічі, 1936, 30).

4. Виборна або призначена особа для ведення справ якого-небудь громадського колективу, товариства і т. ін. Люди казали, що церковний староста з одних недогарків [свічок] нажив казан грошви (Стельмах, Гуси-лебеді.., 1964, 14); За кілька днів німці [фашисти] наставили старого Кажана старостою (Цюпа, Три явори, 1958, 43); // У середніх та вищих учбових закладах — призначена чи обрана особа, що очолює клас, курс, групу і т. ін. Ліда вчиться дуже добре, і її обрали старостою класу (Коп., Вибр., 1953, 463).

5. Особа, що сватає жениха нареченій або наречену женихові. Просив Пархім Остапа, щоб пішов за нього старостою до Хіврі (Кв.-Осн., II, 1956, 487); Старости.. уговорювали.. Сикліту Британову віддавати дочку за Василя Мітлу (Григ., Вибр., 1959, 36); Одної неділі сидимо ми собі, аж тут і старости на подвір’я (Федьк., Буковина, 1950, 139); Молодих запрошують до хати. У ній вступає в свої права весільний староста (Нар. тв. та етн., 6, 1967, 45).

Засила́ти (засла́ти, присила́ти, присла́ти, сла́ти i т. ін.) старості́в — посилати старостів до дівчини, жінки або її батьків, просячи згоди на шлюб; свататися. Сказала Настя, стоячи під яблунею: — Піду за тебе, присилай старостів! (Коцюб., І, 1955, 24); Через те, що в них була тільки латка землі, ніхто довго не слав старостів [до Марійки] (Стельмах, II, 1962, 20); Перев’я́зувати (перев’яза́ти) старості́в див. перев’я́зувати; Сіда́йте (сіда́й, ся́дьте, сядь), щоб старости́ сіда́ли див. сіда́ти.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 662.

Староста, ти, м.

1) Начальникъ прежняго староства, на которыя прежде были раздѣлены воеводства. К. ЧР. 10.

2) Начальникъ уѣзда въ Галиціи.

3) Староста сельскій. О. 1861. VIII. 91.

4) Сватъ. Мет. 41. МУЕ. III. 92, 93. Ум. Старо́стонько.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 199.

ста́роста

1) у Київській Русі — представник найнижчої ланки князівської адміністрації;

2) в Україні XV—XVIII ст. — керівник місцевого міського чи сільського управління або самоврядування;

3) ста́роста сільськи́й — у царській Росії — глава сільської общини;

4) в Західній Україні до 1939 р. — начальник, голова повітового управління (староства);

5) (пестливе ста́ростонько) в обряді сватання як першому акті весільної обрядовості — поважний і красномовний чоловік, звичайно літнього віку, який виконує функції посла з боку родини парубка, що хоче одружитися на дівчині, до її батьків з метою дістати згоду від них на одруження дочки; далі роль старости в самому обряді весілля виконував дядько з материнського боку як жрець хатнього вогнища, який благословляє виконання всіх обрядів та звичаїв; без його благословення жодна церемонія не може розпочатися і не робиться жодного кроку в ході весільного обряду. Одної неділі сидимо ми собі, аж тут і старости на подвір’я (Ю. Федькович); Ей, коби я воли мала, воли до роботи, Мала ж би я старостоньки кожної суботи (коломийка); у сполученні: засила́ти старості́в — свататися.

Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006.— С. 578.

староста Переклад слова

Переклад на англійську
Translate
Переклад на російську
Перевод
wardenстароста

староста Транслітерація слова

Паспортна транслітераціяГеографічна транслітераціяАмериканська транслітерація
starostastarostastarosta

староста Рід - іменник, чоловічий рід, істота

староста Словоформи слова

Називнийстаростастарости
Родовийстаростистарост
Давальнийстаростістаростам
Знахіднийстаростустарост
Оруднийстаростоюстаростами
Місцевийна/у старостіна/у старостах
Кличнийстаростостарости

староста Кількість літер у слові

Кількість літерКількість голоснихКількість приголосних
835

староста в англійській розкладці - cnfhjcnf

Цитати української літератури з використанням слова староста

"Командує нами староста на прізвище Гришуха, худощокий, суворий з лиця дитбудинківець, з рудим пушком на верхній губі"Тютюнник Григір Михайлович - Вогник далеко в степу

"— Авжеж, пресвітлий калфо, — каже корабельний староста, — суте та пресуте сніданє на столі, але що з того, коли хоть усего є в кораблі, чого душа бажає, а лиш одного нам брак."Федькович Осип-Юрій Адальбертович - Від чого море солоне

"Он староста краде, а йому так не дав! Усюди неправда!."Грінченко Борис Дмитрович - Без хлiба

"Господар, ще не старий чоловік, неторопкий і розумний, з по —дитячому чистим виразом очей, розповідав, що німці в селі давно не з’являлися, а староста — людина порядна"Білий Дмитро Дмитрович - Басаврюк ХХ

"Зносини з волею єсть, староста у нас ідеальний, ніщо не стоїть на перепоні"Винниченко Володимир Кирилович - Талісман

"Старості ювелірного цеху, уста-рагінові, донесли, що Хюсам і далі виробляє браслети, медальйони, амулети, а до цеху вступати не хоче, тож староста наклав на старого неймовірно високий податок — аж вісімсот акче"Іваничук Роман Іванович - Мальви (Яничари)

"[37] Двірник — староста."Кобилянська Ольга Юліанівна - Людина

"Староста в синій суконній свиті виносив з вівтаря євангелія та образи, понакривані шовковими хустками, і роздавав їх багатирям"Нечуй-Левицький Іван Семенович - Дві московки

"1460—1530) — брацлавський і вінницький староста, великий гетьман литовський"Куліш Пантелеймон Олександрович - Маруся Богуславка

"[10] Двірник — начальник громади, староста."Кобилянська Ольга Юліанівна - Земля