СВАТАТИ

Значення сватати це

СВА́ТАТИ, аю, аєш, недок., перех.

1. кого, за кого, рідко на кому. За дорученням того, хто хоче одружитися, або його рідних, просити згоди на шлюб в обраної особи та її батьків. Не одні старости заходили і до старого Дрота сватати Марусю (Кв.-Осн., II, 1956, 65); Через тиждень без старостів За Степана свата Старий свою Яриночку (Шевч., II, 1963, 341); Сватав восени Грицько Хведора на Рябченковій Хіврі, хоч поганій, зате багатій дівці (Мирний, III, 1954, 15); Катруся стояла, соромливо опустивши голову, коло печі й колупала пальцем комин. Так теж годилося робити, коли сватають (Ів., Тарас. шляхи, 1954, 27); — Ну й робітник! Сватаймо, стара, за нього нашу Галю (Ю. Янов., II, 1954, 154); // Підшукуючи комусь пару, бути посередником в одруженні. Було і матері скаже, [Оксана], що не хоче заміж, як до неї, до старої, прийдуть самі батьки або матері, щоб сватати (Кв.-Осн., II, 1956, 427); Він покаже парубоцьке право батькам: двічі вони сватали його — нічого не вийшло, а втретє — посватається сам (Стельмах, І, 1962, 535).

Сліпці́ сва́тають див. сліпе́ць.

2. Самому пропонувати себе в чоловіки чи дружини; свататися. — Ваш Прокіп Іванович, недурно ви його панною звете, жахається дівчат, як лякана дівка парубків; так оце, бачите, і свата вже його сама Уляна (Стор., І, 1957, 189); Між ними надовго залягла мовчанка. Нарешті Орина першою запитала: — Левку, ти прийшов мене сватати? (Стельмах, І, 1962, 534).

3. перен., розм. Посилено пропонувати кого-небудь на якусь посаду; умовляти когось узятися за якусь справу. Микола Іванович не раз сватав Цідибрагу від імені районних організацій на посаду голови правління артілі (Автом., Коли розлуч. двоє, 1959, 547).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 66.

Сватати, таю, єш, гл. Сватать. Сватай мене, козаченьку, не вводь у неславу. Мет. 83. Козак дівку вірно любить. — заняти не смів. — Тим я її не займаю, що сватати маю. Мет. 105.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 104.

сватати Переклад слова

Переклад на англійську
Translate
Переклад на російську
Перевод
Wooсватать

сватати Транслітерація слова

Паспортна транслітераціяГеографічна транслітераціяАмериканська транслітерація
svatatysvatatysvataty

сватати Рід - дієслово, недоконаний вид

сватати Словоформи слова

ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
ОДНИНАМНОЖИНА
1 особасватаюсватаємо
2 особасватаєшсватаєте
3 особасватаєсватають
МАЙБУТНІЙ ЧАС
ОДНИНАМНОЖИНА
1 особасвататимусвататимемо
2 особасвататимешсвататимете
3 особасвататимесвататимуть
МИНУЛИЙ ЧАС
ОДНИНАМНОЖИНА
Чоловічий рідсватавсватали
Жіночий рідсватала
Середній рідсватало
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ
ОДНИНАМНОЖИНА
1 особа сватаймо
2 особасватайсватайте
ДІЄПРИСЛІВНИК
Теперішній чассватаючи
Минулий чассватавши

сватати Кількість літер у слові

Кількість літерКількість голоснихКількість приголосних
734

сватати в англійській розкладці - cdfnfnb

Цитати української літератури з використанням слова сватати

"Каже мені: «І в голову собі того не клади, щоб Химку сватати"Грінченко Борис Дмитрович - Під тихими вербами

"Гатило подумав днів зо два, що робити, та й послав Остоя в далекий Новий Луг коло великої річки Райни, в Західній Галичині, сватати вдову Гримільду за Великого князя київського"Білик Іван Іванович - Меч Арея

"— Чи ж Чайченко її сватати хоче?"Вовчок Марко - Три долі

"— Я оце, тітко, прийшов сватати вашу Ониську…"Симоненко Василь Андрійович - Кукурікали півні на рушниках

"— Та кого ж це ти думаєш сватати, коли ти правду кажеш? — спитав батько."Нечуй-Левицький Іван Семенович - Хрестини

"Г о с т р о х в о с т и й.  Ви на мене, Горпино Корніївно, і се й те, і сяк і так, і сякий і такий, а ви не знаєте, що я хочу сватати Оленку."Нечуй-Левицький Іван Семенович - На кожум’яках

"Того ж дня ввечері, як була та безталанна рада, і почав зараз сватати Лесю за ледащицю Вуяхевича"Куліш Пантелеймон Олександрович - Чорна Рада

"І незабаром, бувши з ним на самоті, заговорив, що хоче сватати Левантину."Грінченко Борис Дмитрович - Серед темної ночі

"Марціану сватав бідний шляхтич-сусід, що на роль загадкового стрільця не вельми підходив, та й сватати він мав не одну, а принаймні кількох отих, що в жупанах… Ні, не витанцьовувалася розгадка."Мензатюк Зірка Захаріївна - Таємниця козацької шаблі