РЯДОВИНА

РЯДОВИНА́, и́, ж., діал.

1. Груба тканина з валу (див. вал²), що йде на рядна, мішки і т. ін.

2. Поганої якості сукно, рідка тканина.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 924.

Рядовина, ни, ж.

1) Дерюга, грубый холстъ, употребляющійся на рядна, скатерти, мѣшки и пр. Чуб. УН. 408. Различные сорты рядовини: базаркова — шириною въ аршинъ, біла — изъ выбѣленнаго валу, идетъ для ряден и мѣшковъ, дорожки — полосатая на некрашенной основѣ и крашенномь уткѣ, мішкова — для мѣшковъ, шириной 12 вершковъ, писана — въ поперечныхъ цвѣтныхъ полосахъ для половиковъ, праник — полубѣлая, изъ сѣрой основы и недобѣленнаго утка, сирова — небѣленная, в со́сонки — плотная, особо вытканная и пр. Вас. 168.

2) Худшій сортъ сукна. Чуб. VII. 421.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 4. — С. 92.

рядовина́ — груба ряднина для різного житку: база́ркова — за­вширшки в один аршин; бі́ла — з вибіленого валу на рядна та міш­ки; доро́жки — смугаста на нефар­бованій основі; мішкова́ — на міш­ки, завширшки 12 вершків; пи́сана — смугаста на доріжки для долівки (підлоги); пра́ник — напівбіла з сірою основою; сирова́ — небілена; сосо́нки (див. сосні́вка 2).

Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006.— С. 517.