ПРОБУДЖУВАТИСЯ

ПРОБУ́ДЖУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ПРОБУДИ́ТИСЯ, буджу́ся, бу́дишся, док.

1. Переставати спати, прокидатися від сну; будитися, просипатися. Ольга пробуджується, протирає кулачком очі (Галан, Гори.., 1956, 147); Дарка кожного.. ранку пробуджувалася з надією, що побачить на небі бодай натяк на дощ (Вільде, Повнол. діти, 1960, 7); Пробудившись, я тихо підвівся й сів на ліжку, як і не спав (Вас., II, 1959, 263); Оверко з великим зусиллям пробудився, безтямно лупав очима (Горд., II, 1959, 151); // Опам’ятовуватися, приходити в себе. Перша пробудилася з задуми Зіна. Вона принесла дорогому гостеві вечерю (Ірчан, II, 1958, 19); // перен. Оживаючи, наповнюватися звуками, рухом і т. ін. В місті першими пробуджуються околиці (Мушк., День.., 1967, 34); Пробуджуються залізниці (Рудь, Дон. зорі, 1958, 50); Північ міниться й тремтить! Давня скеля пробудилась, Став з ялиною шумить (Л. Укр., IV, 1954, 128).

Пробу́джуватися (пробуди́тися) від (од, зі) сну див. сон.

2. перен. Виходячи із стану спокою, застою і т. ін., ставати більш активним, дійовим. В період революції 1848-1849 рр. не тільки європейські монархи, але й європейські буржуа вважали російське втручання єдиним порятунком проти пролетаріату, який щойно почав пробуджуватись (Комун. маніф., 1963, 7); Розбуркана революцією Україна пробуджувалась до повнокровного національного життя (Смолич, Мир.., 1958, 91); Народ пробудився, народ повстав… (Горд., Чужу ниву.., 1947, 316); Навесні 1919 року київські театри були націоналізовані, і опера, палко підтримана новим робітничим глядачем, знову пробудилася до творчого життя (Мист., 6, 1967, 11); // Набувати певного вигляду, стану; оживати з настанням весни, ранку (про природу). За яких-небудь кілька днів усе прийшло в рух, відтавало, пробуджувалось, овіяне теплим вітром (Гончар, II, 1959, 200); Пробудилися Діброви І гаї, Пісню сонечку співають Солов’ї (Бойко, Ростіть.., 1959, 11); Люди ще сплять, а природа вже пробудилася (Кучер, Прощай.., 1957, 367); // Починати проростати (про насіння). Отак Пробуджується літеплом насіння (Бажан, Вибр., 1940, 178); Та гей, бики! Зоремо поле, Посієм яреє зерно, А спаде дощик, незабаром В землі пробудиться воно (Рудан., Тв., 1959, 134).

3. перен. Проявлятися, виникати (про думки, почуття, якості, властивості і т. ін.). Проводжаючи поглядом Лукію, Дорошенко відчуває, як пробуджується в ньому давня до неї ніжність (Гончар, Тронка, 1963, 201); В Жменякові пробуджувалася людина-творець (Томч., Жменяки, 1964, 84); Ось уночі пробудились думки: «Спиш?» — мені крикнули і залюбки кров мою пить почали, як вампіри… (Л. Укр., І, 1951, 271); Пробудилися в Ользі нові сили, і ті нові сили викликали до життя оте сильне прагнення вибиватись на перше місце в першому ряді (Вільде, На порозі, 1955, 192).

4. тільки недок. Пас. до пробу́джувати.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 125.

Пробуджуватися, джуюся, єшся, сов. в. пробуди́тися, джу́ся, дишся, гл. = Збуджуватися, збудитися. Лях тоді добрий, як спить, а пробудиться, то біда. Ном. № 856.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 3. — С. 458.