ПОВІСИТИ
Значення повісити це
ПОВІ́СИТИ, і́шу, і́сиш, док., перех.
1. Зачепивши якийсь предмет за що-небудь, надати йому висячого положення. [Елеазар:] Я тим повісив сю арфу на вербі, що до нещирих пісень вона не може пригравати (Л. Укр., II, 1951, 139); Насилу звела руки [Мирослава], щоб повісити шубку на гачок (Головко, II, 1957, 581); // Прикріпити, причепити що-небудь до вертикальної поверхні. Повісиш собі на стіну гуцульський килим, порозкладаєш на столі різні чудесно вирізьблені цяцьки, й око милується (Козл., Щури.., 1956, 65); Отець Миколай крадькома зиркає на отця Вікентія: нащо він повісив цю картину..? (Стельмах, І, 1962, 266); // Перекинувши що-небудь через щось, накинувши на щось, залишити висіти. Вона міцніше натягнула берет, повісила через плече санітарну сумку (Гончар, III, 1959, 219); Улас засунув штани під подушку, а піджак повісив біля себе на стільці (Тют., Вир, 1964, 54).
2. Опустити, нахилити донизу, додолу; схилити. Лис бачить, що лев з ним не жартує, упав навколішки, повісив низько голову і каже: — Ваша величність,.. дозвольте слово мовити (Укр.. казки, 1951, 72); — Ти хто такий? — Петлюрівець повісив голову (Довж., І, 1958, 161); А під вікнами Волиної квартири.. посходило безліч усякого добра: лопуцьків, м’яти, півників, тюльпанів, і повісив свої грона бузок (Ю. Янов., II, 1954, 88); // Спустити донизу, звісити. Гафійка тримає кухоль із водою, безсило повісила руку і ллє задумливо на землю воду (Ю. Янов., IV, 1959, 11).
◊ Ніс на кві́нту пові́сити див. кві́нта; Пові́сити го́лову див. голова́.
3. Скарати на смерть через повішення. Шибениця! А на ній повісять от цього молодого легіня [легеня], орла полонинського, аби не грав він так більше ніколи! (Хотк., II, 1966, 294); — А султан так розлютував на візира.., що наказав повісити його, як собаку (Тулуб, Людолови, І, 1957, 61).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 674.
Повісити, шу, сиш, гл. Повѣсить. За сеє Бог не повісить. Ном. № 114. ЗОЮР. І. 228. Куплю тобі намисто та на шию повішу. Мет. 7.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 3. — С. 222.
повісити Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| hang | повесить |
повісити Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| povisyty | povisyty | povisyty |
повісити Рід - дієслово, доконаний вид
повісити Словоформи слова
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | повішу | повісимо |
| 2 особа | повісиш | повісите |
| 3 особа | повісить | повісять |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| Чоловічий рід | повісив | повісили |
| Жіночий рід | повісила | |
| Середній рід | повісило | |
| НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | повісьмо | |
| 2 особа | повісь | повісьте |
| ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
| Минулий час | повісивши |
повісити Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 8 | 4 | 4 |
повісити в англійській розкладці - gjdscbnb
Цитати української літератури з використанням слова повісити
"Попоївши, я кажу йому, що хотіли ніби мене ляхи повісити за те, що я згубив панський дзигарок, а я втік та хочу пристать у гайдамаки, тільки горе моє, що не знаю, де їх знайти"Куліш Пантелеймон Олександрович - Січові гості
"Прийшовши додому — було це вже присмерком, — ми засвітили лампу, й тільки я зібрався повісити пальто, як за мною почувся такий дикий крик Олафа, що пальто випало мені з рук, а все тіло як обценьками здушило"Винниченко Володимир Кирилович - Олаф Стефензон
"Бо по місту шниряють і вишукують та виловлюють усіх різні оті Зайці, щоб посадити в тюрму, а потім, може, й розстріляти чи повісити"Багряний Іван Павлович - Людина біжить над прірвою
"Настя стогнала: нема де навіть колиски повісити, нема де голову прихилити"Самчук Улас Олексійович - Волинь
"Повісити нікого не можна."Винниченко Володимир Кирилович - Сонячна машина
"Поляки присудили повісити його, але він сам просив, щоб його посадили на палю, бо, як він казав, батько його вмер такою смертю."Нечуй-Левицький Іван Семенович - Бруховецький та Тетеря
"— Їхали до Москви з Варшави, та в дорозі їх пограбували гайдамаки, уже й повісити збиралися, але, на їхнє щастя, на ватагу наскочив пан із своїм загоном, ну, хлопи навтікача, та, втікаючи, забули й москалів, — пан підібрав їх"Старицький Михайло Петрович - Останні орли
"А так хочуть повісити лише тих, у кого в сім’ях є партизани"Симоненко Василь Андрійович - Весілля Опанаса Крокви
"Коли б він міг убити сількора Василя, повісити чи задушити! Коли б душа покинула його, коли б упав він трупом серед двору, а вся родина голосила б над його лихою долею, то навіть мертвий трясся б він і проклинав з того світу."Довженко Олександр Петрович - Земля
"Вітика повісити, а нафту вивезти на мадяри й добути звідтіля, чого нам треба."Чайковський Андрій Якович - Чорні рядки