ПОВОЛОЧИТИ
Значення поволочити це
ПОВОЛОЧИ́ТИ, лочу́, ло́чиш, док., перех. 1. Те саме, що поволокти́.
◊ Поволочи́ти по тю́рмах, заст. — тримати якийсь час в ув’язненні, переводячи з однієї тюрми до іншої. — Вже скільки по тюрмах поволочили, то він і лік тому згубив (Коцюб., І, 1955, 382).
2. Розпушити бороною зорану землю до або після сівби.
3. Волочити якийсь час. Вліпив [Паллант] такого макогона, Що пан Галес шкереберть став. Паллант, його поволочивши, Потім на горло наступивши, Всього ногами потоптав (Котл., І, 1952, 257).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 691.
Поволочити, чу́, чиш, гл. = Поволокти. Поволочено по сінях. Лукаш. 152.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 3. — С. 226.
поволочити Переклад слова
Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
ovalocyte | поволочити |
поволочити Транслітерація слова
Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
povolochyty | povolochyty | povolochyty |
поволочити Рід - дієслово, доконаний вид
поволочити Словоформи слова
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | поволочу | поволочимо |
2 особа | поволочиш | поволочите |
3 особа | поволочить | поволочать |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | поволочив | поволочили |
Жіночий рід | поволочила | |
Середній рід | поволочило | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | поволочімо | |
2 особа | поволочи | поволочіть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | поволочивши |
поволочити Кількість літер у слові
Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
10 | 5 | 5 |
поволочити в англійській розкладці - gjdjkjxbnb
Цитати української літератури з використанням слова поволочити
"Надія і Максим, певно, вже підросли, а як згине сніг, не забудь поволочити боронами озимину, там, напевно, заляже сніг і може випріти"Самчук Улас Олексійович - Марія