ПЕРЕМЕТ

ПЕРЕМЕ́Т¹, у, ч. Купа снігу, наметена вітром поперек шляху; довгий замет. Коцюрблячись, долаючи снігові перемети, кинулися [хлопці] до хутора, що вже чорнів через снігову імличку (Тют., Вир, 1964, 467); Цілісіньку ніч гуляла метелиця, перетнула білими переметами вулиці (Юхвід, Оля, 1959, 251).

Ста́ти на переме́ті — те саме, що Бу́ти (стоя́ти, ста́ти) на перешко́ді (див. перешко́да). Шавкун ламав уже голову, нишпорив по товстелезних томах законів, чи не знайдеться чого, щоб випровадити з управи члена, котрий, як він боявся, міг стати йому на переметі (Мирний, II, 1954, 274).

ПЕРЕМЕ́Т², у, ч. Рибальська снасть з гачками, яку звичайно ставлять поперек течії річки. Тося справила перемет — всім переметам перемет, на сто гачків різного калібру і з поводками, завдовжки теж різними (Смолич, Мир.., 1958, 35); Старший, Івась, вихвалявся, як він минулого літа поставив на ніч перемет близько корчів на Шмаковому і впіймав велику-превелику щуку (Коцюба, Перед грозою, 1958, 109).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 224.

Перемет, ту, м.

1) Снѣжный сугробъ поперегъ дороги. По дорогах перемети великі, то з сіном і їхати не можно: то вгору, то вниз сани стають. Волч. у.

2) Рыболовный снарядъ: бичевка поперегъ рѣки, по которой прикрѣпленъ рядъ удочекъ. Вас. 188.

3) Стати на переметі. Повредить, воспрепятствовать. (Він) міг стати йому на переметі, шкодити. Мир. ХРВ. 379. См. Переміт.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 3. — С. 126.

переме́т = перемі́т —

1) стаціо­нарне рибальське знаряддя: мотузка, натягнута поперек течії річки, на яку прикріплено ряд гачків; у сполученнях: ста́ти на переме́ті — стати на заваді, зашкодити; у перемі́т зв’яза́ти — зав’язати вуз­лом;

2) тільки переме́т — сніговий замет поперек дороги. По дорогах перемети великі, то з сіном і їхати не можна: то вгору, то вниз сани стають (Марко Вовчок).

Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006.— С. 440.