ОКИПАТИ

ОКИПА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ОКИПІ́ТИ, плю́, пи́ш, док. Те саме, що обкипа́ти. Що нагаєчка та дротяночка Із кілочка не спада, Гей, тонка біла моя сорочечка Щодня кров’ю окипа (Нар. лірика, 1956, 299).

◊ Се́рце (се́рденько) окипа́є (окипі́ло) кро́в’ю (смоло́ю і т. ін.) — те саме, що Се́рце обкипа́є (обкипі́ло) кро́в’ю (див. обкипа́ти). Окипає моє серденько та гарячою кров’ю (Чуб., V, 1874, 448); Вовгуру охоплює розпач сліпа, І серце смолою йому окипа (Стар., Поет. тв., 1958, 218).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 662.

Окипати, паю, єш, сов. в. окипіти, плю́, пи́ш, гл. = Обкипати, обкипіти. У козака серце умліває, а в дівчини кров’ю окипає. Чуб. V. 154. Окипіло серце гарячою кров’ю. Грин. III. 329.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 3. — С. 47.