ОБЕРТАТИ

Значення обертати це

ОБЕРТА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ОБЕРНУ́ТИ, оберн́у, оберне́ш, док., перех. 1. до кого — чого, проти кого — чого і без додатка. Змінювати положення кого-, чого-небудь відносно когось, чогось; повертати в певний бік або іншим боком. Бере [Мавка] в руки голову його, обертає проти місяця і пильно дивиться в вічі (Л. Укр., III, 1952, 216); Вода зараз підхопила пліт, поволі обернула його й понесла вниз (Коцюб., І, 1955, 356); Берг раптом обернула руку долонею до слідчого (Собко, Зор. крила, 1950, 231); // Зробивши поворот, спрямовувати кого-, що-небудь в інший або протилежний бік; завертати. Всякий чорт на свій млин воду обертає (Номис, 1804, № 9733); Нечипір звелів обертати коні і самим ударити на гусарів (Ле, Україна, 1940, 89).

Оберта́ти (оберну́ти) го́лову (лице́, вид і т. ін.) до кого — чого і без додатка — повертатися до кого-, чого-небудь (обличчям і т. ін.). На шелест його кроків рвучко обертає [Орися] голову (Тют., Вир, 1964, 124); Василина обернула лице до стіни і затулилась рукавом (Н.-Лев., II, 1956, 56); Всі коні обернули до нього голови (Стеф., Вибр., 1949, 192); Оберта́ти (оберну́ти) лице́м (обли́ччям) До кого — чого — те саме, що Поверта́ти лице́м (див. лице́). Щоб ліквідувати прорив, Врангель змушений був обернути лицем до півострова дві дивізії з-під Перекопу (Гончар, II, 1959, 419); Оберта́ти (оберну́ти) очі́ (по́гляд і т. ін.) до кого — чого, куди: а) дивитися в певному напрямі; спрямовувати погляд на кого-, що-небудь. Вони все-таки дожидали, що вернуться [брати], та й обертали очі свої потомлені у всі боки (Вовчок, І, 1955, 313); Глухо зітхнув Панас Петрович і обернув очі до дверей (Епік, Тв., 1958, 428); б) покладатися, сподіватися на чию-небудь ласку; покладати надії, сподівання на кого-, що-небудь. Був один… Він все до неба Свої зори обертав, ..Але голод своє діяв, Спиняв мрії запальні (Граб., І, 1959, 512); Оберта́ти сло́во (річ і т. ін.) до кого, рідко — розпочинати розмову з ким-небудь; звертатися. — Славний у тебе дитю [дитя], — каже німець, обертаючи розмову до Якова і гладячи Івася по голові (Мирний, І, 1954, 201); — До вас тепер оберну я слово, а вся рада нехай послухає й розсудить (П. Куліш, Вибр., 1969, 180); 2. перен. Спрямовувати, повертати в інший бік. Карл Лібкнехт закликав робітників і солдатів Німеччини обернути зброю проти свого уряду (Ленін, 31, 1973, 167); Це прикре чуття мучило її так довго, аж доки непередбачений випадок не обернув її думок в інший бік (Кобр., Вибр., 1954, 73); Прокинулися бідні подолати чорні злидні, обернувши лютий гнів на гнобителів-панів (Уп., Вірші.., 1957, 175); // Змінювати певним чином розвиток, хід подій, справ і т. ін. — Там [у Сибіру] теж партизанили і теж погано йшли справи. А потім обєднались в армію, та робітники з центру Росії підійшли — зовсім по-іншому обернули справи (Довж., І, 1958, 138); // Використовувати для кого-, чого-небудь іншого. Відтепер увесь час, вільний від пустого байдикування, він обертав на лектуру (Фр., VIII, 1952, 396); — А коли хтось помре, так обертає [староста] спадщину на свою користь при живих спадкоємцях (Тулуб, Людолови, І, 1957, 297).

Оберта́ти (оберну́ти) на свій стрій (лад) — робити що-небудь по-своєму, для власної користі. — Моя мати не така, як твоя. Вони все на свій стрій обертають (Л. Укр., III, 1952, 566).

3. на що, перен. Схиляти до чого-небудь іншого, наставляти, спрямовувати на що-небудь інше, протилежне; навертати. Хай оберне їх [козаків] пан бог на путь істини (Тулуб, Людолови, І, 1957, 43); — Скажи панам державцям, що віра православна далі не може терпіти, щоб її на католицтво обертали (Ле, Хмельницький, І, 1957, 65).

4. Повертати що-небудь навколо його осі, надавати чомусь обертового руху; крутити. Співала ж вона — і гончарний круг обертаючи, і снопи вяжучи (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 285); Коні ходили навколо великих зубчастих коліс, обертали їх (Томч., Готель.., 1960, 62); Гадина чув, як він двічі обернув ключ у замку (Фр., VII, 1951, 131); // Рухати навколо чого-небудь по замкнутій кривій. Може, то справді, мовляв, могутність богів невмирущих Зорі по різних орбітах круг нас обертає? (Зеров, Вибр., 1966, 200).

Оберну́ти навко́ло (круго́м) па́льця див. па́лець.

5. Тримаючи що-небудь у руках, раз у раз змінювати його положення (від ніяковості, нерішучості і т. ін.); повертати то одним, то другим боком; крутити. Він не привик говорити перед такою великою громадою і був троха [трохи] змішаний: в руці обертав свою шапку і позирався на всі сторони (Фр., V, 1951, 376); Довго розглядала Хима той пятизлотник, обертаючи його на всі боки (Коцюб., І, 1955, 88).

6. чим і без додатка, розм. Проїздити, проходити шлях туди й назад за певний відрізок часу, виконуючи яку-небудь роботу. — Почали сіно возити, Антоша? — зацікавивсь Аркадій Петрович… — Артем обернув щось два рази та й кинув (Коцюб., II, 1955, 386); Обернувши кіньми пять разів у бригаду й назад, вертається Андрій Луда ввечері додому (Бабляк, Літопис.., 1961, 122).

7. у (на) що. Переводити з одного стану, виду і т. ін. в інший; перетворювати. Осінь повівом холодним В болото обертає луг (Пушкін, Є. Онегін, перекл. Рильського, 1949, 209); Агрегат буде працювати в морі і обертатиме воду на пару (Донч., Перемога.., 1949, 10); Як вона бажала, щоб огонь хоч з неба упав на неї і обернув у одно сіре попелище!.. (Мирний, І, 1954, 228); * Образно. Як на Дніпрі-Славуті крига скресне, вона [весна] ридання хуги оберта на гімн життя (Сос., Щастя.., 1962, 84); // За міфологічними уявленнями — чарами, чаклуванням перетворювати одну істоту на іншу або істоту в який-небудь предмет; перевтілювати. В тих легендах ми читаєм, ..як людей лихії чари в мертвий камінь обертали (Л. Укр., І, 1951, 432); Варя.. провадила далі: — Там.. королівна обернеться в дівчину , а то її зачарувала лиха характерниця; обернула голубкою… (Григ., Вибр., 1959, 421); // Докорінно змінювати чий-небудь стан, функції, призначення чого-небудь і т. ін. Нову робочу силу давали війни: полонених не вбивали, як раніше, а обертали в рабів (Іст. СРСР, І, 1956. 10); [Степан:] Я дивуюся, як ще Настя не наділа на Софрона очіпка, бо вона вже давно обернула його в бабу!.. (Кроп., II, 1958, 67); — Баронеса.. обернула мене в свою покоївку, ні, ще гірше, в свою невільницю! (Л. Укр., III, 1952, 546); Перед великим будинком школи, яку німці обернули в казарму, Проценка зустрів його помічник (Д. Бедзик, Дніпро.., 1951, 62); // перен. Надавати кому-, чому-небудь нового або неприродного вигляду, характеру і т. ін. Коли з даху капле, він [мороз] обертає скапи в сталактити, бочку водовоза в мармурову скелю (Коцюб., II, 1955, 433).

Оберта́ти (оберну́ти) в (на) жарт — видавати що-небудь за жарт у скрутних або неприємних обставинах; перетворювати в жарт. Андрій намагався обернути все в жарт. — Не скигли, стара, сідай та попоїж рибки (Коцюб., II, 1955, 22); Платон Платонович не знав, чи йому треба розсердитись, чи все обернути на жарт (Донч., Дочка, 1950. 46); Оберта́ти (оберну́ти) вніве́ць (наніве́ць) див. наніве́ць.

8. перен. Обмінювати одні цінності на інші (шляхом купівлі-продажу), купувати що-небудь за гроші. Марія ж геть весь заробіток обертала на ковдри, плахти та хутра (Чорн., Пісні.., 1958, 33); // Витрачати (гроші) з певною метою, за певним призначенням. Пришлю тобі ще грошей, тоді ти половину їх оберни, куди там тобі здасться потрібніше (Л. Укр., V, 1956, 216).

9. чим, фін., ек. Провадити торговельні або торговельно-промислові операції з метою відтворення, одержання прибутків. Він обертав величезними, сумами грошей і знав дорогу до всіх, кого можна було обдурити чи перекупити (Оп., Іду.., 1958, 309).

10. рідко. Те саме, що обгорта́ти 1. — Я та бідна Сирота, ..Що взяли мене з водиці Лоскотарочки-сестриці; В тепле листя обертали (Щог., Поезії, 1958, 381).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 491.

Обертати, та́ю, єш, сов. в. оберну́ти, ну́, неш, гл.

1) Поворачивать, повернуть, оборачивать, оборотить. Треба обернути тоншим боком. Уман. и Гайсин. уу.

2) — на що. а) Употреблять, употребить на что, для чего. Обертати на користь собі всяку тварь. Дещо. Твоє святе слово на святе діло обернуть. К. (О. 1861. VI. 33). А добро, що наздирали з убогого люду, на потреби військовії обернене буде. К. Досв. 219. б) = у що. в) — на свій обича́й. Повернуть по своему. Як тиєї води ніхто не може обернути на свій обичай, так щоб мої бжоли жадний уречи не мог. Чуб. І. 73.

3) — у що. Превращать, превратить во что. Князьку будівлю обернули в хлів. К. ПС. 63. Обернути в ніщо. Обратить въ ничто. Обертаючи в ніщо слово Боже переказом вашим. Єв. Мр. VII. 13. Также въ ариѳметикѣ: превращать, превратить (именов. числа). 17216 вершків обернути у верстви. Кон. Ар. 17.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 3. — С. 8.

обертати Переклад слова

Переклад на англійську
Translate
Переклад на російську
Перевод
rotateвращать

обертати Транслітерація слова

Паспортна транслітераціяГеографічна транслітераціяАмериканська транслітерація
obertatyobertatyobertaty

обертати Рід - дієслово, недоконаний вид

обертати Словоформи слова

ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
ОДНИНАМНОЖИНА
1 особаобертаюобертаємо
2 особаобертаєшобертаєте
3 особаобертаєобертають
МАЙБУТНІЙ ЧАС
ОДНИНАМНОЖИНА
1 особаобертатимуобертатимемо
2 особаобертатимешобертатимете
3 особаобертатимеобертатимуть
МИНУЛИЙ ЧАС
ОДНИНАМНОЖИНА
Чоловічий рідобертавобертали
Жіночий рідобертала
Середній рідобертало
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ
ОДНИНАМНОЖИНА
1 особа обертаймо
2 особаобертайобертайте
ДІЄПРИСЛІВНИК
Теперішній часобертаючи
Минулий часобертавши

обертати Кількість літер у слові

Кількість літерКількість голоснихКількість приголосних
844

обертати в англійській розкладці - j,thnfnb

Цитати української літератури з використанням слова обертати

"«А ще довго будеш, — кажуть пpимівками, — муку в млині молоти? Довго ще чорними очима колеса обертати?» Побий їх сила божа, — закляла"Кобилянська Ольга Юліанівна - В неділю рано зілля копала...

"— Я давно кажу, що цих гадюк треба винищувати, та й годі, а не обертати в уніатів!."Старицький Михайло Петрович - Останні орли

"Крім того, були в них ще й довги і, заки тих не сплачено, не можна було грошей обертати на інші потреби"Кобилянська Ольга Юліанівна - Людина

"Взагалі у Дермані багато було відьмарів, відьом, чарівників, упирів, але цей був найсильніший — знав чорну магію і пробував пісок обертати в золото"Самчук Улас Олексійович - Чого не гоїть огонь

"Звів незнані досі вихори — страшенно великі і сліпі — і обертати їх почав: швидкістю, дужчою і злішою щодня, такою, що для душі немає місця"Барка Василь Костянтинович - Жовтий князь

"Марія бере вила і йде з Лавріном обертати конюшину"Самчук Улас Олексійович - Марія

"Таким чином Андрій дістав ще одно, на цей раз зовсім інше й несподіване підтвердження, що «вербовка» не тільки здібна обертати хама в янгола, а й навпаки — обертати янгола, в хама"Багряний Іван Павлович - Сад Гетсиманський

"Не можна дико обертати думок"Самчук Улас Олексійович - Волинь

"І Сиз одразу згадав розмови стражників про те, як уміють печерні маги заклинати і обертати своїх воїнів на що завгодно, навіть на таргана, на дерево, на кам’яну колоду."Близнець Віктор Семенович - Земля світлячків