КОМАНДА

КОМА́НДА, и, ж.

1. Короткий наказ командира за встановленою формою. — Нумо, вдармо на той городі..! команди не чекали [половці]… Жваво рушили до брам (Фр., XIII, 1954, 371); Вся армія кинулась штурмом до Лук.— В атаку! — лунала команда Івана (Нех., Хто сіє вітер, 1959, 173); // Чиє-небудь розпорядження, висловлене коротко, владно. Хриплий голос режисера кричить словами команди (Ю. Янов., V, 1959, 122).

◊ Віддава́ти (відда́ти) кома́нду див. віддава́ти; Мов (на́че, як і т. ін.) за кома́ндою (на кома́нду, по кома́нді) — разом, водночас, дружно. Мов на команду, обі жінки заридали вголос (Фр., III, 1950, 199); В цю мить, мов за командою, вздовж цілої валки заторохкотіли постріли (Досв., Вибр., 1959, 91); Раптом усі, мов по команді, зірвалися з місця й побігли вулицею (Руд., Остання шабля, 1959, 539).

2. Керівництво якою-небудь військовою частиною; командування. Загін залишився під командою Кіндрата Терена (Юхвід, Оля, 1959, 304).

3. Невелика військова частина, виділена в окрему одиницю або сформована для якогось призначення. Не пішов [Кость] з командою, а зостався при майорові (Кв.-Осн., II, 1956, 388); Диригент вивів музикантську команду на збірний пункт, куди поспішали члени штабу й рядові командири (Мик., II, 1957, 512); Налетівши на військову команду, турбаївці миттю обеззброїли її (Гончар, Таврія.., 1957, 133).

4. Екіпаж судна, особовий його склад. Десь великодніми святами команда одного з таких катерів пригнала з моря велике парусно-моторне судно (Гончар, II, 1959, 73); Кораблі розійшлися так близько, що можна було бачити обличчя команди на зустрічному кораблі (Тулуб, Людолови, II, 1957, 231).

5. Спортивний колектив на чолі з капітаном. Капітани футбольних команд «супротивників» потиснули один одному руки (Вишня, День.., 1950, 130); Команди виявилися однакової сили — коли одна забивала гол, то й друга не лишалася в боргу (Збан., Мор. чайка, 1959, 212).

Збі́рна кома́нда див. збі́рний.

6. Група людей, що виконує якусь роботу. Пожежа була ліквідована без допомоги пожежної команди (Смолич, II, 1958, 81); Машинна команда.. з ранку й до вечора порається біля машини (Ткач, Крута хвиля, 1956, 119); У нього [капітана] — радист, кочегари, матроси, ..А в мене [комбайнера] команда — Оленка та Фрося! (С. Ол., Вибр., 1959, 124).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 239.

Команда, ди, ж.

1) Команда.

2) Отрядъ, команда. А тогді у нас у Черкасах команда стояла. ЗОЮР. І. 264.

3) Кружокъ, товарищи. Вже Оксана і зібрала свою команду: шатнулась, метнулась з кінця в кінець, веде низку дівчат. Кв. I. 161.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 274.