ЗАРУЧИНИ
Значення заручини це
ЗАРУ́ЧИНИ, чин, мн. Обряд, за яким дівчина і хлопець, що мають намір одружитися, оголошуються нареченою і нареченим. [Мартин:] Ну, моя дитино, я вже скінчив з твоїм женихом. Сьогодні заручини, а на тройцю й весілля (К.-Карий, 1, 1960, 351); А в домі уже накривали столи. Чекали хвилини тієї, коли Почнуться заручини Йвана й Світлани (Нех., Хто сіє вітер, 1959, 8).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 298.
Зару́чини, чин, ж. мн. Обрученіе. О. 1862. IV. 6. МУЕ. III. 74. Летім, брацця, на заручини: там Маруся зарумається, од батенька одлучається, до свекорка прилучається. Мет. 127.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 91.
зару́чини = заруча́ння = обру́чення — передвесільний народний обряд, за яким дівчина і хлопець, що мають намір одружитися, дістають батьківське благословення й оголошуються нареченою і нареченим (етимологічно слова вказують на стародавній спосіб побрання — бралися за руки, коли домовлялися при продажу-купівлі, з часом символічному); коли молоду віддають молодому, то підводять її кінцем червоної хустки, за яку вона держиться, потім відбувається ритуальне з’єднання рук молодих (звідси назва обряду) на хлібі, зерні й перев’язування їх рушником (див. ще сва́тання); у народі цей обряд ще зветься полю́бинами, хустка́ми, рушника́ми, сва́танками, мали́м весі́ллям; символізує любов, згоду, єднання; на відміну від сватання на заручини молодий приводив не лише старостів, але й родичів та гостей; жінки становилися в хор з боку молодого; старостів спочатку не пускають у хату, а перед цим відбуваються перемовини про мисливців, куницю і т. д.; згодом у світлиці п’ють могорич і подаються рушники; мати молодої обсипає молодих пшеницею і білою вовною; потім подає мед, молоді вмочають мізинці та облизують їх одне в одного; це робили й усі присутні, після чого староста благословляє молодих. Летім, братця, на заручини: там Маруся заручається, од батенька одлучається, до свекорка прилучається (А. Метлинський); Там сиділо аж два янголи, вони собі раду радили: «Та й полинем на заручання, де Галочка заручається» (Б. Грінченко).
Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006.— С. 237-238.
заручини Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| engagement | помолвка |
заручини Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| zaruchyny | zaruchyny | zaruchyny |
заручини Рід - іменник, множина рід, неістота, тільки множина
заручини Словоформи слова
| Називний | заручини | |
| Родовий | заручинин | |
| Давальний | заручинам | |
| Знахідний | заручини | |
| Орудний | заручинами | |
| Місцевий | на/у заручинах | |
| Кличний | заручини |
заручини Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 8 | 4 | 4 |
заручини в англійській розкладці - pfhexbyb
Цитати української літератури з використанням слова заручини
"Заручини хуторянки з товарним джентельменом."Винниченко Володимир Кирилович - Відродження Нації
"Ще до зруйнування Січі Галя й Демко справили заручини, а тепер вже повинні були б взяти шлюб, та тільки скасування Січі так засмутило Галиного батька, що вони при ньому вже не сміли навіть розмовляти про своє майбутнє щастя."Кащенко Адріан Феофанович - Зруйноване гніздо
"Зірниця засяла в своїй кришталевій палаті всіма кольорами веселки й брилянтів: вона справляла заручини"Нечуй-Левицький Іван Семенович - Скривджені й нескривджені
"— Гожа! — хоч на заручини, а нехай не наврочу…"Барка Василь Костянтинович - Жовтий князь
"Батько постеріг, чого Мелашка так пізно верталась з вулиці, і згодився на заручини"Нечуй-Левицький Іван Семенович - Кайдашева сім’я
"На другий день відбулися заручини"Чайковський Андрій Якович - Сагайдачний
"задзвенять весілля і заручини."Костенко Ліна Василівна - Дощі
"Але по чотирьох тижнях зірвала заручини, мотивуючи своє поступування, що не може виходити за нареченого"Кобилянська Ольга Юліанівна - Через кладку
"— Так? Вона повинна була приїхати до нас, заким він ще вернув додому, і заручини і вінчання повинні були відбутися під моїми очима!"Кобилянська Ольга Юліанівна - Царівна
"— Як тільки загадає, то, мабуть, вона сьогодні вдруге стане на заручини з цим паничем"."Нечуй-Левицький Іван Семенович - Старосвітські батюшки та матушки