ДИВУВАТИ
Значення дивувати це
ДИВУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок.
1. перех. і без додатка. Викликати подив, здивування в кого-небудь, вражати незвичайністю чогось. — Вродою все я село дивувала! Та через вроду либонь і пропала! (Щог., Поезії, 1958, 339); Творчість Шевченка дивує широтою діапазону, багатством жанрів і форм (Корн., Разом із життям, 1950, 17).
2. неперех. Те саме, що дивува́тися. — Тепер я приїхав до вас учителем. Здивувались, люди? Не дивуйте, брати мої! (Коцюб., І, 1955, 450); Такі виспівує [ланка] частушки та пісні, що жайворонок їм дивує в вишині (Рильський, І, 1956, 412).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 273.
Дивува́ти, ву́ю, єш, гл.
1) Удивлять.
2) Удивляться. Ви йому не дивуйте: в його така повичка. Н. Вол. у. Нема чого дивувати, така була й її мати. Мет. 235. Ди́вом дивува́ти. См. Диво.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 383.
дивувати Синоніми слова
викликати подив, здивовувати, вражати, чудувати, пантеличити, збивати з пантелику, сил. ошелешувати, приголомшувати, б. з. дивуватися, чудуватися
дивувати Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| surprise | удивлять |
дивувати Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| dyvuvaty | dyvuvaty | dyvuvaty |
дивувати Рід - дієслово, недоконаний вид
дивувати Словоформи слова
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | дивую | дивуємо |
| 2 особа | дивуєш | дивуєте |
| 3 особа | дивує | дивують |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | дивуватиму | дивуватимемо |
| 2 особа | дивуватимеш | дивуватимете |
| 3 особа | дивуватиме | дивуватимуть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| Чоловічий рід | дивував | дивували |
| Жіночий рід | дивувала | |
| Середній рід | дивувало | |
| НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | дивуймо | |
| 2 особа | дивуй | дивуйте |
| ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
| Теперішній час | дивуючи | |
| Минулий час | дивувавши |
дивувати Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 8 | 4 | 4 |
дивувати в англійській розкладці - lbdedfnb
Цитати української літератури з використанням слова дивувати
"Думаю, що Капiтан, якби захотiв, мiг кожного дня дивувати свiт якимись технiчними новинами.."Владко Владимир - Сивий Капiтан
"Вони можуть дивувати тебе, але ти вiриш у їхню реальнiсть"Нестайко В - Загадка старого клоуна
"Єльчина поведінка біля автобуса не перестає дивувати Баглая"Гончар Олесь Терентійович - Собор
"Що значить «тієї історії»? Яка це «історія» трапилася на комнезамівських зборах? Забара має на увазі овації, що йому зробили її незаможники? Так хіба ж це «історія», себто така справа, що може тільки дивувати тверезих людей?"Хвильовий Микола - Оповідання про Степана Трохимовича
"— Скільки? — Болярина така цікавість починала дивувати, й він о всяк випадок накинув ціну: — Десять гривен."Білик Іван Іванович - Меч Арея
"Щоб стояти вічно і дивувати світ красою своєю"Нестайко Всеволод Зіновійович - Загадка старого клоуна
"А біда — штуковина каверзна, вона любить дивувати своєю появою."Чабанівський Михайло Іванович - «Акванавти» або «Золота жила»
"— Буде! погрілись! — хтось крикнув.— Давай танцювати, нашого гостя дивувати! — Якого? — хлопця малого, що йшов до хрещеного батька посипати та присів у нас на пеньку одпочити."Мирний Панас - Морозенко
"В Озерах з’явився, де того літа мандрівна артіль майстрів взялася підновити дзвіницю, обдерла проіржавілу баню на пій, полатала та й знов обшивала, не перестаючи дивувати людей своїм безстрашпицьким умінням"Гончар Олесь Терентійович - Твоя зоря
"Декого це почало навіть дивувати: «Що таке? Чому це вони стороняться один одного?» Зате з Хлонею анарх тепер майже не розлучався"Хвильовий Микола - Санаторійна зона