ДИВ

Значення див це

ДИВ1, а, ч., міф. У слов’янській міфології — зловісна сила у вигляді птаха. Щоб на тебе див прийшов (Номис, 1864, .№ 3743); 3 високого дерева Див проквиляє, Землі невідомій вістку засилає (Мирний, V, 1955, 264); Лисиці брешуть на щити, І кличе див поверху древа (Рильський, 300 літ, 1954, 12).

ДИВ2, у, ч., рідко. Диво. Ой там, на горі, дивний див: Там соловейко гніздо звив (Укр.. лір. пісні, 1958, 289); // у знач. присудк. сл. Воно й не див! Бо розум жив Тогді в старій хатинці (Г.-Арт., Байки.., 1958, 187).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 269.

Див, ва м.? Щоб на тебе див прийшов. Ном. № 3743. КС. 1890. X. 58.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 381.

Див — у дохристиянських віру­ваннях — зле божество-дракон, змій, велет, чудовисько; божество страху й смерті; збереглося народ­не заклинання, — «щоб на тебе Див прийшов»; зображувався у ви­гляді великого хижого птаха з потворним жіночим обличчям; віщує смерть, надто перед січею, боєм; пізніше ототожнюється з образом Солов’я-Розбійника, що звив гніз­до на дев’яти дубах і не дає нікому пройти чи проїхати до Києва; зга­дується як зла ознака у «Слові о полку Ігоревім»; дехто ототожнює Дива з лиховісним птахом пуга­чем; слово споріднене зі словами диво, дивний, пов’язаними, у свою чергу, із санскритським і перським Deva «божество», латинським Deus«бог», грецьким Zeus «Зевс»; пop. також старе українське слово див у значенні «диво», як у пісні: «Ой там, на горі, дивний див; Там со­ловейко гніздо звив»; з утратою первісного значення слова за його похідними залишилася семанти­ка незвичайності, чуда, рідкісного явища чи ознаки, що межують з надприродністю (див. ще ди́во 1). З високого дерева Див проквиляє, Зем­лі невідомій звістку засилає (Панас Мирний); Лисиці брешуть на щи­ти, І кличе Див поверху древа (М. Рильський).

Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006.— С. 181.

див Переклад слова

Переклад на англійську
Translate
Переклад на російську
Перевод
cmсм

див Транслітерація слова

Паспортна транслітераціяГеографічна транслітераціяАмериканська транслітерація
dyvdyvdyv

див Рід - іменник, чоловічий рід, неістота ( диво),іменник, чоловічий рід, істота ( у міфології),іменник, жіночий рід, неістота,іменник, середній рід, неістота

див Словоформи слова

Називнийдивдиви
Родовийдивудивів
Давальнийдивові, дивудивам
Знахіднийдивдиви
Оруднийдивомдивами
Місцевийна/у дивіна/у дивах
Кличнийдиведиви

див Кількість літер у слові

Кількість літерКількість голоснихКількість приголосних
312

див в англійській розкладці - lbd

Цитати української літератури з використанням слова див

"Оце Хапку і в див та турецька люлька з цибухом."Вовчок Марко - Як Хапко солоду відрікся

"— Ваша величність, — схилилася в поклоні стара туркеня, — це створіння належить до див, на які спроможний тільки всемогутній аллах."Загребельний Павло Архипович - Роксолана

"Чомусь з усiх київських див нас найбiльше цiкавило метро"Нестайко В - Тореадори з Васюкiвки

"…єпископів, що відступили від православної віри…— Див"Вишенський Іван - Книжка

"Вiдомий свiтовi учений Туо, який прибув на Землю з iншої планети i який вiдкрив тут Археоскрипт (репортаж про експедицiю i фото див"Бережной Василий - Археоскрипт

"Старий коваль, упізнавши в ній Онуччину (про Онучку див"Хвильовий Микола - Оповідання про Степана Трохимовича

"Ми бачили багацько див з тобою,"Куліш Пантелеймон Олександрович - Чолом доземній моїй же таки знаній

"Свiт несподiваних див?" "Крюс Джеймс - Мiй прадiдусь i я, або ж Великий хлопчак i малий хлопчак