ГРИЗТИ
Значення гризти це
ГРИ́ЗТИ, зу́, зе́ш; мин. ч. гриз, ла, ло; недок., перех.
1. Міцно здавлюючи зубами, роздрібнювати що-небудь тверде. В печері сиділа стара зайчиха і гризла головку капусти (Н-Лев., III, 1956, 292); Вона гризе чорний сухар (Кучер, Чорноморці, 1956, 391); Лосик спокійно напився води, обдивився навколо і почав гризти молоді галузки горобини (Гжицький, Чорне озеро, 1961, 51); * Образно. Десять років недарма Гризли ви граніт науки… (Воскр., Подивись.., 1962, 52); // Кусати, здавлювати зубами. Устя лежала і гризла якесь стебло (Коцюб., II, 1955, 215); Кінь став дибки, хропучи і гризучи вуздечку (Тулуб, Людолови, І, 1957, 20); Сидів [Левко] у себе в кабінеті, гриз кулаки (Цюпа, Назустріч.., 1958, 205).
2. розм. Сильно жалити, кусати. — Треба ж було тоді впертися? Завіз би зерно — і не гризли б казенні блощиці (Стельмах, Кров людська… І, 1957, 173).
3. перен., розм. Постійно надокучати причіпками, докорами, лайкою. — Спершу то таки чоловік трохи шанував, а потім то ще гірше бити почав та ще й докоряє, гризе по цілих днях (Л. Укр., III, 1952, 471); 3 невісткою не вжилася [Параска], тепер чоловіка гризе (Горд., II, 1959, 264).
◊ Го́лову гри́зти див. голова́.
4. перен. Мучити, непокоїти, хвилювати (про думки, почуття і т. ін.). Нудьга за своїми хлопцями.., за вільною працею гризла мене щодня (Вас., IV, 1960, 34); Гризла її совість, що вона зробила прикрість панні, яка знає її сина (Вільде, Сестри.., 1958, 344); Дмитра гризла, не давала заснути досада, злість через невдачу (Коз., Гарячі руки, 1960, 52).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 166.
Гри́зти, зу́, зе́ш, гл.
1) Грызть, кусать. Нехай коза іде билини гризти. Рудч. Ск. І. 46. Кістки гризти. Ном. № 8705.
2) Бранить, пилить. Так що-дня гризе мене, що хоч тікай з хати. Гри́зти го́лову. Распекать, бранить, пилить. Спускайся з гори тихіше вниз, щоб ніхто голови не гриз. Ном. Увійшов старий чогось у хату, а вони й почали гризти йому голову. Грин. II. 153.
3) Мучить, гнести, не давать покою. Совість не дає мені спокою: гризе мене і день, і ніч. Стор. Гризе мене одна думка. Г. Бар. 295.
4) Тереть, жать, (ногу, объ обуви). Коли б мі гриз чобіт, то б і не жаль, а то ходак та й ще не так. Ном. № 7350.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 326.
гризти Синоніми слова
(роздрібнювати зубами) розгризати, (про гризунів) точити, (дуже тверде) глодати, перен. (про наполегливе навчання) зубрити
гризти Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| biting | грызть |
гризти Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| hryzty | hryzty | hryzty |
гризти Рід - дієслово, недоконаний вид
гризти Словоформи слова
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | гризу | гриземо |
| 2 особа | гризеш | гризете |
| 3 особа | гризе | гризуть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | гризтиму | гризтимемо |
| 2 особа | гризтимеш | гризтимете |
| 3 особа | гризтиме | гризтимуть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| Чоловічий рід | гриз | гризли |
| Жіночий рід | гризла | |
| Середній рід | гризло | |
| НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
| ОДНИНА | МНОЖИНА | |
| 1 особа | гризімо | |
| 2 особа | гризи | гризіть |
| ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
| Теперішній час | гризучи | |
| Минулий час | гризши |
гризти Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 6 | 2 | 4 |
гризти в англійській розкладці - uhbpnb
Цитати української літератури з використанням слова гризти
"Марина неначе наважилась гризти свекруху, а Грицько мовчав і слова не промовляв до матері, неначе його і в хаті не було"Нечуй-Левицький Іван Семенович - Біда бабі Парасці Гришисі
"Він не докоряв жінці: його самого вже починала гризти згадка про те діло"Грінченко Борис Дмитрович - Без хлiба
"Дали тоді, як нічим гризти."Глібов Леонід Іванович - Білочка
"У мене в очах сліпий каламут; хочеться ричати й бити когось, бити кулаками в лице, в очі, топтати, гризти."Винниченко Володимир Кирилович - Записки Кирпатого Мефістофеля
"Слов’яни були тим валом на їхньому шляху до поглинення Європи, який вони мусили гризти зубами, й кожна жменя землі того валу давалася їм з кров’ю"Білик Іван Іванович - Меч Арея
"Водночас мене починали гризти докори сумлiння"Ненацки Збигнев - Новi пригоди Самоходика
"Слов’яни були тим валом на їхньому шляху до поглинення Європи, який вони мусили гризти зубами, й кожна жменя землі того валу давалася їм з кров’ю"Білик Іван Іванович - Аксіоми недоведених традицій
"Та краще пальці свої гризти, ніж за таку плату робити…"Винниченко Володимир Кирилович - Суд
"А як ні достинули, як-єм видів, що однако ні муть отут на старість гризти, як не піду, та й єм продав щодо крішки"Стефаник Василь Семенович - Камінний хрест
"Сокирою рубать? Гуртом, чи що б то, гризти?"Глібов Леонід Іванович - Диковина