ВИЛАЗИТИ

Значення вилазити це

ВИ́ЛАЗИТИ, ажу, азиш, док., розм. 1. Лазячи, побувати скрізь, у багатьох місцях. — Не призвичаїш [сина] ні до якої роботи. Базікати — так ого-го!..Або витріщитись на жука якого та за ним по всьому полю цілий день навколюшки вилазити (Л. Янов., І, 1959, 414); В імперіалістичну війну вилазив рачки по окопах, в окопах і з більшовиками пізнався (Збан., Малин. дзвін, 1958, 138).

2. Багато ходити, побувати скрізь, в багатьох місцях. Ми довго блукали по заводу, вилазили по всіх закутках (Сміл., Сашко, 1957, 84).

ВИЛА́ЗИТИ, а́жу, а́зиш і ВИЛІЗА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ВИ́ЛІЗТИ, зу, зеш, док. 1. Лізучи, вибиратися звідки-небудь, кудись. Синіють скрізь проліски; кузьки всякі вилазять на сонце (Тесл., З книги життя, 1918, 101); Тихо вилазив [Грицько] на чотирьох з-під печі (Вас., І, 1959, 120); На горбочки почали вилазити жовто-каштанові ящірки (Донч., І, 1956, 149); Тихо, щоб не розбудити нікого з своїх, Віра вилазить через вікно (Шиян, Баланда, 1957, 184); Заснув Чабан, а лишенько не спало: Гадюка вилізла з трави, сичить… (Гл., Вибр., 1957, 193); // розм. Виходити звідки-небудь, притримуючись руками або продираючись, протискуючись. — Погашу світло, вилазьте тоді помацки з хати, мов злодії (Кв.-Осн., II, 1956, 300); Дідусь приходив. Тихо й непомітно вилазив він з комишів і ставав над Остапом (Коцюб., І, 1955, 365); Михайло вилазить з машини (Ю. Янов., І, 1958, 594); // перен., розм. З труднощами позбавлятися чого-небудь, виходити з якогось становища. Вся сім’я в честі ходить. Вилізли з нестатків (Горд., II, 1959, 345); — Нічого, виб’ємось у люди — легше стане. А поки зі злиднів виліземо — роби, хоч перервись (Головко, II, 1957, 40).

Вила́зити (ви́лізти) з боргі́в — повністю сплачувати борги. — Ти і тільки ти можеш допомогти нам вилізти з боргів і зажити по-людському (Вільде, Сестри.., 1958, 355).

2. Підніматися нагору, лізучи, чіпляючись за що-небудь. Прив’язав [Улас] кошик до себе й почав вилазить по вірьовках вгору (Н.-Лев., III, 1956, 300); [Панас:] Лазив я, знаєш, по риштованню на дзвіниці, виліз до самого ..хреста та й сиджу (Вас., III, 1960, 247); Юра виліз на придорожній стовпчик і замахав руками з усіх сил (Смолич, II, 1958, 23); // розм. Виходити на яке-небудь підвищення, на гору і т. ін. Ми вже ходили в весняних пальтах, і нам легко було вилазити на гори і збігати в яри (Сміл., Сашко, 1957, 37); // перен., розм. Домагатися певного суспільного становища будь-якими засобами. [Данченко:] Мовчи вже, коли не тямиш!.. Кортить у пани вилізти!.. (Гр., II, 1963, 523); — Після того, що ти наробив у коморі, тобі не світить у начальство вилізти (Кучер, Трудна любов, 1960, 440).

3. розм. З’являтися, показуватися де-небудь, пробиватися звідкись назовні; висуватися. Головне місце на возі займала залізна бочка, до якої з одного боку притулилась скриня з дрібним струментом, а з другого — дірявий мішок, так напханий дерев’яними загостреними кілочками, що вони аж вилізали крізь дірки (Коцюб., І, 1955, 225); — Коли вилізає саме з землі всяка рослиночка, ото мені радість (Довж., Зач. Десна, 1957, 461); // перен. Робитися помітним. Надвечір полетів підшипник на третьому тракторі, вилізли назовні інші дефекти (Ю. Янов., II, 1954, 134).

Вила́зити (ви́лізти) бо́ком — призводити до поганих наслідків. — Це їм [панам] так не минеться, чужа кривда вилізе боком (Коцюб., II, 1955, 50); — Коли б нам оцей завдаток та потім боком не виліз!.. (Гончар, Таврія.., 1957, 54); Вила́зити (ви́лізти) із шку́ри (шкі́ри) — надриваючись, докладаючи всіх зусиль, робити що-небудь, добиватися чогось. Він тепер уже свого доскочив. Чого ж йому з шкури вилазити (Мирний, II, 1954, 166); І коли він зможе, із шкіри вилізе, щоб заробити на цю хатину й городець (Стельмах, Хліб.., 1959, 183); О́чі вила́зять (ви́лізли і т. ін.) [на лоб, ло́ба, ро́гом і т. ін.] див. о́ко.

4. Випадати (про волосся, вовну і т. ін.). А коси тії, як у кішки хвости, та й ті вилазять (Мирний, І, 1954, 157).

5. тільки недок., із запереч. не. Постійно перебувати де-небудь, не виходити звідкись. То дід ніколи з своєї пасіки не вилазив, поки не похова аж бджіл у погріб, а то покинув і їх та прийшов (Мирний, І, 1954, 188); Пізніше, коли дорогу узнали в поле та в ліс, — то й не вилазили з їх (Вас., IV, 1960, 12); Перші місяці Каринський не вилазив з цехів, намагаючись дізнатися, що робиться з кам’яновугільним маслом у приладах та трубах (Шовк., Інженери, 1956, 21); // перен. Постійно перебувати в якомусь стані, становищі. — Землю — багатіям віддали за половину. Самі — з наймів не вилазите (Кравч., Квіти.., 1959, 161).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 419.

Вилазити, жу, зиш, гл. Излазить. Скрізь вилазили. О. 1861. XI. 29.

Вилазити, жу, зиш, сов. в. вилізти, зу, зеш, гл.

1) Вылазить, вылѣзать, вылѣзть. Вилазить гадюка. Рудч. Ск. І. 146. Кривда людськая боком вилазить. Ном. № 2294. Кричить, аж з шкури вилазить. Ном. № 3459. Не так скоро лихо вилке, як улізе. Ном. № 1959.

2) Взлѣзать, взлѣзть. Кричи, хоч на гору вилізь. Ном. Виліз дружба на липу. О. 1862. IV. 19.

3) Не вилазити з чого. Быть постоянно въ чемъ. З роботи ніколи не вилазить. Другі в плахтах та запаскам…, а Мотря з вибійчаної юпки та спідниці не вилазила. Мир. ХРВ. 25.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 166.

вилазити Синоніми слова

(лізти нагору) залазити, п'ястися, пнутися, (по чомусь стрімкому) дертися, розм. викарабкуватися

вилазити Переклад слова

Переклад на англійську
Translate
Переклад на російську
Перевод
to get outвылезать

вилазити Транслітерація слова

Паспортна транслітераціяГеографічна транслітераціяАмериканська транслітерація
vylazytyvylazytyvylazyty

вилазити Рід - дієслово, доконаний вид,дієслово, недоконаний вид

вилазити Словоформи слова

ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
ОДНИНАМНОЖИНА
1 особавилажувилазимо
2 особавилазишвилазите
3 особавилазитьвилазять
МИНУЛИЙ ЧАС
ОДНИНАМНОЖИНА
Чоловічий рідвилазиввилазили
Жіночий рідвилазила
Середній рідвилазило
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ
ОДНИНАМНОЖИНА
1 особа вилазьмо
2 особавилазьвилазьте
ДІЄПРИСЛІВНИК
Минулий часвилазивши

вилазити Кількість літер у слові

Кількість літерКількість голоснихКількість приголосних
844

вилазити в англійській розкладці - dbkfpbnb

Цитати української літератури з використанням слова вилазити

"Запорозькі характерники могли непомітно для сторонніх залазити й вилазити з геть зовсім зашитого мішка, відмикати будь-які замки одним дотиком руки, без ключів"Шаповал Іван Максимович - В пошуках скарбів

"Все було зроблено так блискавично i вправно, що сторож, якому довелося вiсiм хвилин вилазити з кожуха та штанiв, нiчого не помiтив, коли в самих трусах забiг за магазин"Костецкий Анатолий - Суперклей Христофора Тюлькина, або 'Вас викрито - здавайтесь!'

"— Приїхали, — просто сказав тато й почав вилазити з низенької машинки."Воронина Леся - Таємне товариство боягузів, або засіб від переляку № 9

"-- Гаразд, -- погодився я, хоч i не дуже менi хотiлося вилазити на дерево"Гольц-Баумерт Герхард - Альфонс Цiттербаке

"Так потяглися день за днем, ніхто не гукав його вилазити з погреба, Богдан теж мовчав, утративши лік дням"Білик Іван Іванович - Меч Арея

"В селі захоплювались моїм батьком: «Боже! Як вам не страшно вилазити на ті височенні комини в ґуральнях?» Батько посміхався: «Я не боюсь смерті»"Андріяшик Роман Васильович - Люди зі страху

"Стрибнув я в ту яму, підняв ключі, передав жінці і почав вилазити"Нестайко Всеволод Зіновійович - Чарівні окуляри

"Його план був дуже простий: надрiзати дошку вгорi й унизу, тодi виламати її, так само надрiзати й виламати надвiрну дошку, а вже тодi вилазити крiзь отвiр на буфер i звiдти стрибати пiд укiс."Загребельний Павло Архипович - Дума про невмирущого

"І тихо, поволі підвівшись, зігнувшись, випнувши вперед голову, як той звір, що збирається кинутись на ворога, він устав і почав вилазити з-за столу"Винниченко Володимир Кирилович - Голос

"— Приїхали! — хтось гукає, і всі починають вилазити з саней"Васильченко Степан Васильович - Широкий шлях