ІНКВІЗИТОР
Значення інквізитор це
ІНКВІЗИ́ТОР, а, ч.
1. іст. Суддя або член суду інквізиції. [Долорес:] Він, у вигнання їдучи, підмовив щонайсвятішу абатису, внуку самого інквізитора (Л. Укр., III, 1952, 333); У Івана тоді лишилось таке почуття, наче він вирвався з камери інквізитора, де його випробували на міцність віри (Кол., Терен.., 1959, 177); Джордано Бруно спалили на вогнищі інквізитори (Рибак, Час.., 1960, 480).
2. перен. Той, хто навмисно завдає кому-небудь великих страждань; дуже жорстока людина, мучитель. Головний інквізитор загнаних у Німеччину іноземних робітників, головний директор середньовічних ринків живої людської сили — Фріц Заукель (Смолич, Після війни, 1947, 23).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 30.
інквізитор Переклад слова
| Переклад на англійську Translate | Переклад на російську Перевод |
| the Inquisitor | инквизитор |
інквізитор Транслітерація слова
| Паспортна транслітерація | Географічна транслітерація | Американська транслітерація |
| inkvizytor | inkvizytor | inkvizytor |
інквізитор Рід - іменник, чоловічий рід, істота
інквізитор Словоформи слова
| Називний | інквізитор | інквізитори |
| Родовий | інквізитора | інквізиторів |
| Давальний | інквізиторові, інквізитору | інквізиторам |
| Знахідний | інквізитора | інквізиторів |
| Орудний | інквізитором | інквізиторами |
| Місцевий | на/у інквізиторі, інквізиторові | на/у інквізиторах |
| Кличний | інквізиторе | інквізитори |
інквізитор Кількість літер у слові
| Кількість літер | Кількість голосних | Кількість приголосних |
| 10 | 4 | 6 |
інквізитор в англійській розкладці - syrdspbnjh
Цитати української літератури з використанням слова інквізитор
"Тоді великий Інквізитор розгрішив єпископів від гріхів схизми і дав їм право розгрішувати всіх, хто приступив до унії — на Україні і в Московії."Іваничук Роман Іванович - Манускрипт з вулиці Руської