ІДО

Значення ідо це

І́ДО, невідм., с. Науково вдосконалений варіант міжнародної мови есперанто.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 12.

ідо Переклад слова

Переклад на англійську
Translate
Переклад на російську
Перевод
IDOидо

ідо Транслітерація слова

Паспортна транслітераціяГеографічна транслітераціяАмериканська транслітерація
idoidoido

ідо Рід - іменник, середній рід, неістота, невідмінюване,жіноче ім'я

ідо Словоформи слова

Називнийідоідо
Родовийідоідо
Давальнийідоідо
Знахіднийідоідо
Оруднийідоідо
Місцевийна/у ідона/у ідо
Кличнийідоідо

ідо Кількість літер у слові

Кількість літерКількість голоснихКількість приголосних
321

ідо в англійській розкладці - slj

Цитати української літератури з використанням слова ідо

"Більше того — мені було приємно, Ідо в неї не такий колір шкіри"Андрухович Юрій Ігорович - Московіада

"Пальці мої вибубнювали по столі дику мелодію, або ломали судове перо, ідо його делікатно відняв від мене наш писар."Самчук Улас Олексійович - Гори говорять!

"Але Волина вже пойняв шал, і він зібрав в собі ту силу, яка могла би, якби він схотів, підняти й усю Ідо хатку в повітря."Покальчук Юрій Володимирович - Озерний вітер

"— Ож побачиш і поназдивишся! Тоді й пригадаєш, ідо Я казала правду."Нечуй-Левицький Іван Семенович - Два брати

"Це теж мені Вован підсунув, хіхікаючи, ідо, може, твій герой колись буде Ганді, — і коли той Вован все встигає читати"Покальчук Юрій Володимирович - Заборонені ігри

"Коли ж ми з вами підемо на маскарад, я обіцяю прочитати там усю «Іллях-наме» великого суфія Аттара, бо чомусь хочеться вірити мені, ідо ви любите мене так само, як Хоррем-шах любив свого маленького раба Джавіда."Загребельний Павло Архипович - Роксолана

"Офіціант держав на руці велику тацю з тарілками, ідо парували і дуже смачно пахли."Нестайко Всеволод Зіновійович - Тореадори з Васюківки

"Балабуха почутив, ідо під ним лежить щось тверде й таки добре муляє."Нечуй-Левицький Іван Семенович - Старосвітські батюшки та матушки

"Чомусь пригадалися події сього літа, й Викула, й Максимін, і золотий перстень із тьмяним камінцем смарагда, ідо й досі десь лежав у княжій опочивальні, й Богдан уголос повторив:"Білик Іван Іванович - Меч Арея