ЄМКИЙ

Є́МКИ́Й, є́мка́, є́мке́. Який може вмістити велику кількість чого-небудь; місткий. * Образно. Прагнучи створити в романі «Бруски» образ куркуля, ємкий за змістом і сильний за впливом на думку і почуття читача, Панфьоров відбирає з багатьох своїх спостережень яскраві риси, характерні для людей такого типу (Рад. літ-во, 6, 1957, 98).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 498.

Ємки́й, а́, е́.

1) Хваткій. Желех.

2) Ловкій, проворный, быстрый, скорый.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 468.